Справа №1- 21 2007 рік
ВИРОК
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року Місцевий Бахмацький районний суд Чернігівської
області в складі: головуючого судді -Новікова О.М.
при секретарі - Макаренко Ю.Г.
за участю прокурора - Лисуна С.І.
захисників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця села Іваньків , Коропського району, Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта не повна середня - 9 класів , не одруженого , утриманців не має , не працюючого , раніше не засуджувався, у вчиненні злочину передбаченого ст.115 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2006 року, близько 18 години , ОСОБА_3, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп"яніння, на грунті існуючих тривалий час неприязних відносин вчинив сварку з батьком - ОСОБА_4, і під час цього конфлікту , з метою умисного вбивства, наніс останньому чотири удари сокирою в область шиї, чим згідно висновку судово-медичної експертизи №142 від 23 листопада 2006 року заподіяв тілесні ушкодження у вигляді трьох неглибоких рубаних ран правої половини шиї та однієї глибокої рубаної рани правої половини шиї з пошкодженням по ходу занурення правої зовнішньої яремної вени, правої внутрішньої яремної вени, правої хребтової артерії, правої хребтової вени відрубом правого поперекового паростка другого шийного хребця з частиною нижньої суглобової площадки, розрубом між хребцевого диску, розташованого між 2-3 шийним хребцями та розрубом шийних сегментів спинного мозку на даному рівні, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких настала смерть ОСОБА_4 в наслідок спинального шоку, поєднаного з гострою крововтратою, зумовленого отриманою відкритою травмою правої половини шиї з пошкодженням кровоносних судин та шийного відділу хребта з повним пересіченням шийних сегментів спинного мозку.
Допитаний в судовому засіданні як підсудний ОСОБА_3 винним себе у пред"явленому обвинуваченні визнав частково, вказавши, що діяв в стані сильного хвилювання та самооборони і оборони матері, після чого пояснив, що 20 жовтня 2006 року його батько ОСОБА_4 вживав спиртні напої, вів себе як завжди агресивно, намагався побити матір, близько 12 години, цього дня, він з батьком та товаришем ОСОБА_5 розпили пляшку горілки, потім кожен займався своїми справами, особисто він проводжав товариша і повернувся додому лише близько 16 години, в цей час батько лаяв матір і лайка тривала понад годину, декілька разів він намагався заспокоїти батька та вкласти його спати, але в решті батько розлютився ще більше та вдарив його кулаком в область лівого плеча, у відповідь він вдатив батька кулаком правої руки в обличчя, від чого останній впав, а він пішов дивитись телевізор в іншу кімнату, через деякий час він почув, що батько знову лається на матір, а потім почув її крик, що він пішов за сокирою та погрожує їх порубати, вискочивши з кімнати він відштовхнув батька, який намагався вийти до сіней, сам вискочив у сіни та схопив сокиру яка лежала під лавою, в цей час на нього наскочив батько та намагався відібрати сокиру, тому він вдарив його кулаком правої руки в обличчя і він впав із сіней у кухню до столу,
2
після чого знову кинувся на нього, намагаючись відібрати сокиру, тому він, побоюючись, що батько відбере в нього сокиру та порубає його самого і матір, наніс йому удар сокирою по шиї від якого він впав, але удар був не сильний і тому, вважаючи, що батько знову підведеться та продовжить напад на нього чи матір, наніс йому лежачому ще три удари сокирою по шиї, після чого він затих, тому він кинув сокиру та пішов на вулицю курити, а коли зайшов знову в будинок то мати йому повідомила, що батько мертвий. У вчиненому розкаюється та просить суд суворо його не карати. На додаткові запитання повідомив, що в час зазначених подій не був сильно п"яний, під час нападу батька на нього в руках у нього нічого не було та не зміг пояснити, чому після заволодіння сокирою та навіть після першого удару сокирою батька по шиї, коли він впав не припинив своїх дій і не втік з сокирою з будинку, хоч і визнав, що перешкод для цього не було.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 пояснила, що підсудний являється її сином, її чоловік ОСОБА_4 останні роки зловживав спиртними напоями, ще раніше він через неврівноважении характер вчиняв сварки та бійки в сім"ї, бив її та дітей, виганяв їх з помешкання, вони змушені були переховуватись по сусідах та в інших місцях, сина ОСОБА_3 він одного разу побив пляшкою по голові, її саму двічі підрізав ножем, постійно ходив з ножем чи сокирою і постійно ними погрожував їм усім вбивством, тому вони ховали сокиру та ножі в будинку від нього, а 20 жовтня 2006 року, близько 18 години, під час сварки в сім"ї почав битись та кинувся у сіни за сокирою, тому вона покликала на поміч сина ОСОБА_3, який відштовхнув батька і перший вибіг в сіни та схопив сокиру, але батько кинувся за ним і намагався відібрати сокиру, вони при цьому наносили друг другу удари і в кінці ОСОБА_3 ударив батька сокирою по шиї, а коли він впав ще декілька разів вдарив його сокирою по шиї, кинув її та пішов курити на вулицю, а вона підійшла до чоловіка і поторгала його та зрозуміла що він помер. На додаткові запитання повідомила, що раніше повідомила працівникам правоохоронних органів, що сама зарубала чоловіка так як хотіла взяти вину на себе, щоб син не поніс покарання, але він сам в хвилюванні відразу після подій розповів людям села, що зарубав батька.
Допитана в судовому засіданні як свідокОСОБА_7 пояснила, що підсудний товаришував з її сином, 20 жовтня 2006 року він прийшов до них додому та повідомив що під час сварки зарубав батька, чому вона відразу не повірила, так як знає підсудного як спокійну і тиху людину. Також пояснила, що ОСОБА_4 мав неврівноважении характер, зловживав спиртними напоями, вчиняв постійні сварки та бійки вдома із застосуванням ножів та сокир, виганяв сім"ю з помешкання, створював їм нестерпні умови життя, а ОСОБА_3 був тихим і спокійним хлопцем, під час навчання не вчиняв проступків, вона ніколи не бачила його в нетверезому стані, так як у сім"ї була фінансова скрута, він навіть не пішов на випускний вечір через відсутність взуття, то вона часто підгодовувала його і він був завжди акуратним та чемним, тому в селі після зазначених подій всі з жалістю віднеслись до ОСОБА_3 і вважають що він так вчинив через збіг обставин.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснив, що товаришував з підсудним, 20 жовтня 2006 року у вечірній час, коли він проходив повз помешкання ОСОБА_3, ОСОБА_3 повідомив йому що зарубав батька, при цьому він сильно хвилювався і боявся сам повідомити про те що трапилось в міліцію, характеризувати його може як тиху і спокійну людину, також він заперечує, що ОСОБА_3 останнім часом зловживав спиртними напоями.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона являється крещеною матір"ю підсудного, умови життя сім"ї ОСОБА_3 дійсно були жахливі, ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, бив дружину та дітей, виганяв їх з помешкання, були два випадки коли він порізав ножем дружину ОСОБА_10, їх син ОСОБА_3 навпаки був тихий і спокійний, спиртні напої не вживав і правопорушень не вчиняв,
3
вона довго не могла повірити, що він міг зарубати батька, тому розцінює цей факт як збіг обставин.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює заступником начальника Коропського РВ УМВС, з 1993 року по 2002 рік був дільничним в селі Іваньків, Коропського району, сім"я ОСОБА_3 перебувала на обліку як неблагополучна, оскільки ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, вчиняв дебоші в сім"ї, було два випадки коли він підрізав ножем власну дружину, але їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження, вона йому пробачала, тому кримінальні справи по даним фактам не порушувались, профілактичні заходи щодо нього позитивних наслідків не давали через його неврівноважений характер, а що стосується сина ОСОБА_3, то до нього претензій ніколи не було, він завжди мав виключно позитивну характеристику, в протиправних діях ніколи участі не приймав.
Аналізуючи зібрані матеріали справи, покази самого підсудного та покази свідків в судовому засіданні, суд вважає що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена, а визнання ним вини лише частково, розцінює як обрану позицію захисту, в силу невірного розуміння юридичної оцінки власних дій.
Так, вина підсудного ОСОБА_3 доводиться висновком судово-медичної експертиз №142 від 23 листопада 2006 року ( а.с.48-55 ), згідно якого підтверджено механізм і локалізацію заподіяних тілесних ушкоджень, їх тяжкість та причину смерті, показами підсудного, який підтвердив факт нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень сокирою, порядок і характер їх нанесення, також порядок і характер нанесення тілесних ушкоджень підтвердила в своїх показах свідокОСОБА_10, і досліджуючи всі ці зазначені докази в їх сукупності можливо зробити висновок, що вони співпадають та підтверджують друг друга. Стосовно кваліфікації дій підсудного, то суд вважає, що його дії вірно кваліфіковані органами досудового слідства по ст. 115 ч. 1 КК України, оскільки він умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині, тобто скоїв умисне вбивство. Посилання підсудного та захисників, що вбивство було вчинене під час самозахисту та захисту матері і в стані не усвідомлення своїх дій через сильне хвилювання спростовуються показами самого підсудного, який визнав ті факти, що ОСОБА_4 під час потасовки нічого не мав в руках, тобто їх життю реально ніщо не загрожувало, також підсудний в ході даних подій мав неодноразові реальні можливості видалитись із будинку з сокирою, але незважаючи на цю обставину наніс нею декілька ударів потерпілому в життєво важливі органи, в тому числі після припинення опору з його боку, тобто цілеспрямовано заподіював небезпечні для життя удари і при цьому байдуже відносився до наслідків, які можуть наступити, а згідно висновків амбулаторної судуво-психіатричної експертизи від 30 листопада 2006 року , Акт НОМЕР_1, (а.с. 96-98 ) він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному суд враховує суспільну небезпечність скоєного ним злочину, а він законодавством віднесений до категорії особливо тяжких злочинів.
Підсудний по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, компрометуючими матеріалами щодо нього органи місцевого самоврядування не володіють.
В якості пом"якшуючих покарання обставин підсудному суд враховує його щире каяття, його вік, оскільки він вчинив злочин майже на межі досягнення повноліття, протиправну поведінку самого потерпілого ОСОБА_4, яка передувала діям підсудного, наявність психологічної травми викликаної умовами проживання підсудного в неблагополучній сім"ї протягом значного часу, виключно позитивні характеристики по місцю проживання та попереднього навчання, наявність клопотання мешканців села Іваньків, Коропського району, Чернігівської області про пом"якшення міри покарання підсудному.
4
В якості обтяжуючої покарання обставини підсудному суд по справі враховує те, що злочин ним було вчинено в стані алкогольного сп"яніння, що на думку суду в найбільшій мірі сприяло його вчиненню та заважало адекватно оцінити реальну обстановку.
З урахуванням викладеного , характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи винного , пом"якшуючих та обтяжуючих його покарання обставин, суд вважає, що щодо нього доцільно обрати покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки він вчинив особливо тяжке суспільно небезпечне діяння і його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства. Але враховуючи раніше зазначені пом"якшуючі покарання обставини підсудному, суд розцінює їх як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та вважає за необхідне застосувати до нього ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією інкримінованої статті.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 330 КПК України, суд , -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, застосувати ст.69 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три ) роки.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання за підозрою у вчиненні злочину, тобто з 21 жовтня 2006 року, зарахувавши строк перебування під вартою в строк відбування покарання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити у вигляді утримання під вартою в СІЗО міста Новгород - Сіверський до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі - сокиру, джинси та куртку, які були вилучені 21 жовтня 2006 року і зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Коропського району знищити, як речі непридатні до подальшого використання.
Вирок може бути оскаржений, на нього може бути принесено подання
прокурором до Чернігівського обласного апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту
його проголошення, а арештованим засудженим в цей же строк з моменту отримання
копії вироку.
Суддя: