ВИРОК                                      Справа № 1-16 / 2007р.

ІМЯМ                 УКРАЇНИ

26 січня 2007 року                                        Лохвицький районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді                      -                     Крекотень С.А.

при секретарі                             -                     Дробот О.П.

з участю прокурора                  -                      Ткаченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лохвиця справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Бодаква, Лохвицького р-ну, Полтавської  обл.,   українця,   гр-на  України, освіта середня- спеціальна, не працює, не одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, житель АДРЕСА_1, раніше несудимий, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Роменського райсуду Сумської обл. від 21.01.2002р. ОСОБА_1 зобов"язаний сплачувати аліменти в розмірі % частини всих видів доходів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3, починаючи з 21.01. 2002 р. і до повноліття дитини.

Внаслідок ухилення ОСОБА_1 від працевлаштування , постановки на облік в бюро працевлаштування, приховування доходів від тимчасової роботи, нез"явлення на виклики до Державної виконавчої служби заборгованість по несплаті аліментів становить 3529 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєному злочині визнав.

Заслухавши пояснення підсудного суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена.

Як видно з пояснень ОСОБА_1 він дійсно зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням Роменського райсуду Сумської обл. від 21.01.2002р. на утримання доньки ОСОБА_2. Внаслідок втрати трудової книжки він влаштувався на роботу без оформлення трудових відносин, не регулярно сплачував аліменти, не звертався в бюро працевлаштування з метою поставлення на облік. Заборгованість по аліментах становить 3529 грн.

Отже дії ОСОБА_1, що виразились в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини ( аліментів) слід кваліфікувати за ч.1 ст.164 КК України.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1 скоїв злочин вперше, в скоєному щиро розкаявся, характеризується позитивно. Дані обставини суд визнає пом"якшуючими покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання. Тому на підставі ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-

-2-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання , якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб від моменту проголошення.

Суддя                                                                                                    С.А. Крекотень

„ 3 оригіналом згідно"