КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м .Кіровоград, вул. К. Маркса, 40
тел./факс: 24-06-22, E-mail: inbox@adm.kr.court.gov.ua
Справа № 2-а-5716/09/1170
Категорія статобліку 6.6.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Ком'якович Г.М.
при секретарі: Господарікову М.О.
за участю представників:
позивача - Орел Л.В. ( довіреність № 1 від 15.01.2009 року)
відповідача - клопотання про розгляд справи без участі
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Покровська, 4, м. Кіровоград, 25006
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, суд -
ВСТАНОВИВ:
Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з неподанням ним з 01.01. 2006 року, тобто протягом більш як одного року, до органів державної податкової служби звітності про отримані доходи та зазначила наступне.
15.04.2004 року ОСОБА_1 , відповідач по справі, був зареєстрований Новгородківською районною державною адміністрацією (№ запису про державну реєстрацію 172 - р ).
Свій позов позивач мотивує тим, що ОСОБА_1, не звітував до Кіровоградської МДПІ з 01.01.2006 р ., що підтверджується актом про неподання звітності та про відсутність заборгованості від 24.02.2009 року.
У зв'язку з відсутністю фінансування Кіровоградського окружного адміністративного суду на відправлення поштової кореспонденції, судовий виклик осіб, які беруть участь у справі, здійснюється у відповідності до ст. 38 КАС України телефонним засобом зв'язку.
В судове засідання представник позивача, належним чином уповноважений на представництво інтересів в суді прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, що викладені в позовній заяві.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання судовою повісткою з повідомленням, що міститься в матеріалах справи, не прибув. Крім того на адресу суду від відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги визнано в повному обсязі ( вх. № 14122/22.05.2009 року).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 15.04.2004 року Новгородківською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а. с. - 4 ).
Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач, ОСОБА_1 ., не звітував до Кіровоградської МДПІ з 01.01. 2006 р. , що підтверджується актом про неподання звітності та про відсутність заборгованості від 24.02.2009 року ( а. с. - 8).
Заборгованості зі сплати податків та зборів станом на 24.02.2009 р. у відповідача немає, що підтверджується актом про неподання звітності та про відсутність заборгованості від 24.02.2009 року ( а. с. - 8).
Пунктом 1 ст. 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цим Кодексом - за рішенням суду.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону. До нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
Згідно з підпунктом 5 пункту 1 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2004р. №755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 3 пункту 2 статті 46 вищевказаного Закону визначено, що підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, визначений статтею 49 вищевказаного Закону.
Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.
Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Дана стаття передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Проте, суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби звітності про отримані доходи. Даний висновок суду ґрунтується на нормах наступних законодавчих актів.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій», усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами.
Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду завирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.
Отже, Державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави, а тому позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.
Відповідачем до суду не надано доказів подання до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції звітності про отримані доходи.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення в повному обсязі.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст.94 КАС України).
Керуючись статтями ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1).
3. Копію постанови направити сторонам та Державному реєстратору для виконання вимог ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
4. Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Ком'якович