ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2010 р.                                                                      Справа №22/71

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, вул. Л. Курбаса, 6/197, м.Тернопіль, 46000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м.Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 50 233,25 грн.

                                         Суддя Георгієвський В.Д.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 01.01.2010р.

В судовому засіданні 02.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в судове засідання 02.11.2010р. не з"явився, клопотанням повідомив про можливість слухання справи без участі його повноважного представника.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 50233,25 грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.12.2008р. з яких 38901,50 грн. основний борг, 5600,59 грн. пені, 4632,46 грн. інфляційних 1098,70 грн. - 3% річних та 2920,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язаання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач у відзиві на позов, а його представник в судовому засіданні позовні вимоги частково не визнає, зазначаючи про погашення основного боргу в розмірі 38901,50 грн.

Відповідно до ст.69 ГПК України господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:

20.12.2008р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі Позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (далі Відповідач) укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг відповідно до умов якого Позивач зобов"язався забезпечити перевезення автомобільним транспортом вантажів до пунктів призначення, визначених Відповідачем.

Відповідно до п.3.5 Договору Відповідач зобов"язався сплачувати рахунки експедитора, які виставлені за надані послуги з 2008р. до 2009р.

В порушення умов вказаного Договору Відповідач розрахунки за надані послуги здійснював не повністю, його заборгованість складає 53901,50 грн.

На претензію Позивача про сплату боргу в розмірі 53901,50 грн. Відповідач підтвердив про наявність боргу в розмірі 53901,50 грн.

В судовому засіданні Відповідач повідомив про сплату ним основного боргу в розмірі 38901,50 грн., про що надано відповідні докази.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 53901,50 грн. необхідно припинити в зв"язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для

виконання сторонами.

Відповідно до п.6.1.2 Договору за порушення терміну розрахунку нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Після здійсненого судом перерахунку, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є вимоги про стягнення пені у розмірі 2754,88 грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані Позивачем 3% річних в розмірі 416,44 грн. за період з 27.11.09р. по 26.02.10р. та 1083,00 грн. інфляційних нарахувань, правомірні і підлягають задоволенню.

Відносно вимоги про стягнення з відповідача 2920,00 грн. збитків на юридичні послуги, суд вважає необхідним вказати наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданим їм законом та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 22 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином. ст.. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником.

З огляду на зазначене, вимоги про стягнення 2910,00 грн. витрат на послуги адвоката правомірні і підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м.Гадяч, Полтавська область, 37300, ЄДРПОУ 35293993, р/р 26009054600559 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, р/р 2600001645107 в АТ "Укрексімбанк", м.Полтава, МФО 331649 на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, вул. Л.Курбаса, 6/197, м.Тернопіль, 46000, код НОМЕР_1, р/р 26001770610560 в ТОД АКБ Укрсоцбанк м.Тернопіль, МФО 338017 - 2754,88 грн. пені, 416,44 грн. - 3% річних, 1083,00 грн. - інфляційних нарахувань, 2920,00 грн. витрат на послуги адвоката, 71,74 грн. державного мита та 33,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 53901,50 грн. основного боргу провадження у справі припинити відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Суддя                                                             Георгієвський В.Д.

Повний текс рішення складено та підписано 03.11.2010р.

Відповідно до ч.5 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.