Справа № 2-426

2009 р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н  Н Я

    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

     23 лютого  2009 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого-   судді Юр’євої А.М.

                при  секретарі  - Галда С.В.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  стягнення  майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В  :

   

    ОСОБА_1 .  звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив стягнути з ОСОБА_2  на його користь 13458,25 гр. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 7000 гривень у відшкодування  завданої йому моральної шкоди, 540 гр. за послуги експерта, 1000 гривень витрат на юридичну допомогу,  а також 489,98 гр. у відшкодування  витрат  зі сплати  судового збору та 30 гривень у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позивач посилався на те, що 18.10.2006 року на вул. Танкопія в м.Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода,внаслідок якої  його автомобіль «Форд-Скорпіо» , державний НОМЕР_1  зазнав механічних ушкоджень, пасажиру ОСОБА_3  були завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості.

    Вироком  суду ОСОБА_2  визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Його вини у дорожньо-транспортній пригоді не встановлено.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи ТОВ «Радар-1» від 17.01.2007 року розмір завданої йому матеріальної шкоди складає 13458,25 гр..

Витрати зі сплати послуг експерта склали 540 гр..

Крім матеріальної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральну шкоду, яка полягає у необхідності кардинально змінювати звичний уклад життя. Вирішення багатьох питань, які він раніше розв’язував з допомогою автомобіля, вимагає від нього значних затрат часу та додаткових зусиль. Без автомобіля він не встигає вирішувати свої проблеми, що призводить до моральних страждань. Завдану  йому моральну шкоду він оцінює у 7000  гр..

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 .- ОСОБА_4 . позов підтримав, просив його задовольнити.

    Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Суд,  заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні факти та відовідні їм правовідносини.

    Судом встановлено, що 18 жовтня 2006 року на вул. Танкопія в м.Харкові, ОСОБА_2  , керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», державний НОМЕР_1  допустив зіткнення із припаркованим автомобілем «Форд-Скорпіо» , державний НОМЕР_1 ,який належить ОСОБА_1

    Внаслідок зіткнення  автомобіль «Форд-Скорпіо» , державний НОМЕР_1  зазнав механічних ушкодженнь, пассажиру вищезазначеного автомобіля ОСОБА_3  спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

    Згідно з вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22 лютого  2007 року   ОСОБА_2 а визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто у  зазначеній вище дорожньо-транспортній пригоді.  

    Зазначений вирок суду набрав законної сили / а.с. 6 /.

   Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили,або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дій та чи вчинені вони цією особою.

   Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач просив суд  стягнути з ОСОБА_2  на його користь 13458,25 гр. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з висновку судової автотоварознавчої експертизи № 0 від 03.05.2006 року ТОВ «Радар-1» ,   розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Форд-Скорпіо» , державний НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, складає 13458,25 гр.  / а.с. 7-10/.

У суду немає підстав не довіряти цьому висновку, оскільки його було проведено експертом, що має вищу технічну освіту та кваліфікацію судового експерта-автотовароведа за спеціальністю 12.2: “Визначення вартості автомототранспорта, розміру шкоди, що було завдано власнику   транспортного засобу” ,стаж експертної роботи з 1980 року, клас судового експерта 1, свідоцтво № 499 від 22.06.2009 року (а.с.8).

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за необхідне стягнути з   ОСОБА_2 . на користь ОСОБА_1 . у відшкодування матеріальної шкоди 13458,25 гр..

 

Позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь завдану йому моральну шкоду в сумі 7000 гривен. В обгрунтування своїх позовних вимог в цій частині позивач зазначав, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  він був змушений кардинально змінювати звичний уклад життя. Вирішення багатьох питань, які він раніше розв’язував з допомогою автомобіля, вимагає від нього значних затрат часу та додаткових зусиль. Без автомобіля він не встигає вирішувати свої проблеми, що призводить до моральних страждань.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її  вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналізуючи зазначені обставини, суд вважає, що є підтвердження завдання позивачу моральних страждань, втрат немайнового характеру, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та наявністю шкоди, вина особи, яка завдала шкоду, та вважає, що позовні вимоги   про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 1000 гривень.

Позивач також просив суд стягнути з   ОСОБА_2  на його користь 540 гр. у відшкодування витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи № 0 від 03.05.2006 року ТОВ «Радар-1» у розмірі 540 гр., що підтверджуються  квитанцією  (а.с.11), тому ця сума підлягає стягненню з відповідача з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 ..

 

Щодо стягнення з ОСОБА_2  на його користь ОСОБА_1 . витрат на правову допомогу у розмірі 1000 гр., суд вважає за необхідне відповідно до Постанови  КМУ №590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», стягнути з відповідача на користь позивача 200 гр. за оформлення позовної заяви, а у  стягненні 800 гр. відмовити, оскільки ОСОБА_4 . приймає участь у справі на підставі довіренністі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору в сумі 489,98  гр., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, що підтверджуються  квитанціями  (а.с.1-3).

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з урахуванням ставок судового збору  Декрету КМУ “Про державне мито”від 21.01.1993 року з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 . підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі  134,58 гр..

Крім того, з відповідача на користь ОСОБА_1 . підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Всього з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 . підлягає стягненню 15362,83 гр..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218,224-226 ЦПК України, ст.ст.22,23,1166, 1167, 1192 ЦК України,-  

В И Р І Ш И В:

   Позовну заяву ОСОБА_1   задовольнити частково.

      Стягути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  у відшкодування майнової шкоди 13458  (тринадцять тисяч чотириста п’ятдесят вісім) гр. 25 коп., 1000 (одну тисячу) гр. у відшкодування моральної шкоди, витрати зі сплати за висновок спеціаліста 540 (п’ятсот сорок) гр., витрати на юридичну допомогу  у розмірі 200 (двісті) гр.,витрати  зі сплати судового збору у розмірі 134 (сто тридцять чотири) гр.  58 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  30 (тридцять) гр., а всього 15362  (п’ятнадцять  тисяч триста шістдесят дві) гр.  83 коп.

У задоволенні позову  в іншій його частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя-