Судове рішення #535922
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22-6662/06                                                    Головуючий у 1-й інстанції:

Троценко Т.А. Суддя-доповадач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року                                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:  Пильщик Л.В.

суддів:               Мануйлова Ю.С.

Гончара О.С. при секретарі:          Ткаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 із вказаним позовом. При цьому зазначила, що 18 вересня 2005 р. в с. Нововасилівці, Бердянського району Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода. Винним у її скоєнні є ОСОБА_3, який керуючи автомобілем АЗЛК 21040, що належить ОСОБА_1; допустив зіткнення з належним йому автомобілем ВАЗ 2107 держномер НОМЕР_1. Внаслідок зіткнення автомобілів автомобіль ВАЗ 2107 одержав механічні пошкодження і завдано йому матеріальну шкоду на суму 6101 грн.92 коп., а також моральну шкоду, яку він оцінює у 1200 грн.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги і просить стягнути матеріальну і моральну шкоду з ОСОБА_1, як власника автомобіля. ОСОБА_3 залучено до участі у справі Ян третю особу на стороні відповідача.

ОСОБА_1. проти позову заперечував. Посилаючись на те, що винним у скоєнні вказаної ДТП є ОСОБА_3, який і повинен відповідати за спричинену шкоду, просив у задовленні позову відмовити.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 вересня 2006 р. позов задоволено частково.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. стягнуто 6101 грн.92 коп. матеріальної шкоди і 1000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарга, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.5 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний суд може постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності до ч.З ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У відповідності до пп. 4,5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, суд розглянув не всі вимога і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

У відповідності до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної ч сили або умислу потерпілого.

Згідно з пп..»г» п.2.9 Правил дорожнього руху водію забороняється передавати управління транспортним засобом особам, які знаходяться у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або під впливом токсичних речовин.

З матеріалів справи вбачається, що власник автомобіля ОСОБА_2 під час скоєння ОСОБА_3 ДТП знаходився у салоні належного йому автомобіля, вказаний транспортний засіб не вибував з його правомірного володіння, тобто він залишався його володільцем.

Докази щодо неправомірного заволодіння ОСОБА_3 належним ОСОБА_1 автомобілем у справі відсутні.

За таких обставин ОСОБА_1. повинен відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у відповідності до ст..1187 ЦК України.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її  вини.

З матеріалів справи і це підтверджено судом, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 вересня 2005 p., за кермом автомобіля, що належить ОСОБА_1, знаходився ОСОБА_3, останній був у нетверезому стані. Постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 1 листопада 2005 р. за керування автомобілем у нетверезому стані його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

Це свідчить, що безпосереднім винуватцем вказаної ДТП є ОСОБА_3, який і повинен нести відповідальність за спричинену ним матеріальну і моральну шкоду у відповідності до ст.1166 ЦК України.

Правильно встановивши обставини справи, суд не вирішив питання про притягнення

ОСОБА_3, як співвідповідача по справі.                                     

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у первісному позові звернувся з позовом до ОСОБА_3, як до безпосереднього винуватця вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Згодом позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути завдану йому, матеріальну і моральну шкоду з ОСОБА_1., який є власником транспортного засобу, а ОСОБА_3 притягнув до участі у справі як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог.

Всупереч вимогам ст.36 ЦПК України ОСОБА_2 з заявою про залучення ОСОБА_3 як третю особу у справі ОСОБА_3 до суду не звертався, суд н повідомив ОСОБА_3 про вказану заяву і не роз'яснив йому право заявити про свою участь у справі, ухвалу про залучення ОСОБА_3 до участі в справі, як третю особу, не постановляв. Копію уточненої позовної заяви на адресу ОСОБА_3 суд також не надсилав.

 

За таких обставин спричинена позивачу матеріальна і моральна шкода повинна бути відшкодована спільноОСОБА_1. і ОСОБА_3 відповідно до вимог цивільного законодавства.

Стягнувши спричинену матеріальну і моральну ш коду лише з ОСОБА_1, і встановивши винність ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, суд, разом з тим не притягнув ОСОБА_3 до участі у справі як співвідповідача.

Враховуючи викладене, колегія суду приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,311,314 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 вересня 2006 р. по цій справі скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація