Справа № 4-с-13/2009 р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2009 року. Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого Панченко О.І.
при секретарі: Воробйовій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Феодосії справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_2, посилаючись на те, що державним виконавцем 11 листопада 2008 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Феодосійського міського суду від 15 січня 2007 року ухваленому по справі за позовом ОСОБА_3 до нього про поділ спільного майна, за яким на користь ОСОБА_3 з нього була стягнута грошова компенсація за ? частку автомобіля в сумі 6380 грв. 50 ком. і компенсація за різність часток в домоволодінні 2075 грв., 29 січня 2009 року було винесено постанову про накладення арешту на автомобіль. Дані постанови вважає незаконними, оскільки між ним та ОСОБА_3 11 листопада 2008 року була укладена мирова угода, за якою він в рахунок компенсації передав меблі та телевізор. Просив визнати дії державного виконавця по не закриттю виконавчого провадження в силу добровільного виконання рішення суду неправомірними, зобов’язати державного виконавця закрити виконавче провадження та відмінити постанову про накладення арешту на автомобіль.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник, скаргу підтримали.
Представник державного виконавця Тітової В.Ю. скаргу не визнав, та пояснив, що виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача ОСОБА_3, а надана заявником угода не підтверджує добровільного виконання рішення суду.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що надана ОСОБА_1 угода, була написана ним самим, безпосередньо після судового засідання в січні 2007 року і як намір того, що ОСОБА_1 передасть їй меблі та телевізор, однак цього не сталося і по даний час рішення суду боржником не виконано.
Суд вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, знаходить скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав..
Судом встановлено, що рішенням Феодосійського міського суду від 15 січня 2007 року ухваленому по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільно нажитого майна, на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1. була стягнута грошова компенсація за ? частку автомобіля в сумі 6380 грв. 50 ком. і компенсація за різність часток в домоволодінні 2075 грв. На підставі заяв стягувача ОСОБА_3, поданих в відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим 6 листопада 2008 року ( а.с. 22,23), державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 11 листопада 2008 року було відкрито два виконавчих провадження по виконанню рішення Феодосійського міського суду від 15 січня 2007 року ( а.с.3,4), які постановою державного виконавця від 19.11.2008 року були поєднані в зведене виконавче провадження ( а.с. 21). Боржнику ОСОБА_4 був наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 19.11.2008 року.
Відповідно до ст.. 18,24 Закону України « Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення і державний виконавець зобов’язаний у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Враховуючи те, що стягував ОСОБА_3 в межах строку пред’явила до примусового виконання виконавчі листи, які відповідають встановленим вимогам і до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, то дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження є законними.
Що стосується вимог ОСОБА_1 про неправомірність дій державного виконавця по винесенню постанови про накладення арешту на належний йому автомобіль і невинесенню постанови про закінчення виконавчого провадження внаслідок добровільного виконання рішення суду, то суд вважає, що і ці вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом, боржнику ОСОБА_1 державним виконавцем надався строк для добровільного виконання рішення суду до 19.11.2008 року і даний строк боржником добровільно рішення суду про стягнення грошової компенсації в сумі 6380 грв. 50 коп. та 2075 грв. не було виконано.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України « Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Оскільки самим боржником не заперечується та обставина, що він не передавав стягувачу ОСОБА_3 грошову компенсацію згідно з виконавчими документами, то державний виконавець правомірно не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про передачу стягувачу іншого майна за мировою угодою укладеною з ОСОБА_3, то надана заявником угода не відповідає вимогам мировою угоди, не містить дати її укладення і не підтверджує її виконання, оскільки в ній вказано, що ОСОБА_1 « передасть» ОСОБА_3 меблі та телевізор.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України « Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження, що в даному випадку не має місця.
Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3,18-21,24,37 Закону України " Про виконавче провадження", суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в дохід держави в розмірі 3 грв. 40 коп.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний Суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі протягом 5 днів із дня проголошення ухвали суду заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя