Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :
головуючого Головчук С.В. суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М. при секретарі Прищепі О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.
Коростені, управління праці та соціального захисту населення
Коростенської міської ради про стягнення невиплачених коштів,
передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.
Коростені
на рішення Коростенського міськрайонного суду від 7 квітня 2006
року,
встановив :
В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення невиплачених коштів за 2002-2005 роки. Вона зазначала, що є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС, пенсіонеркою та проживає в м.Коростені. Відповідачі неправомірно виплачували їй компенсації та допомогу у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає виплату коштів у кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Просила стягнути з відповідачів недоотримані кошти за період з 2002 по 2005 роки в сумі 18580,80 грн.
Рішенням Коростенського міськрайсуду від 7 квітня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1: з Коростенського міського управління праці допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва 3096,80 грн., з управління Пенсійного фонду в м. Коростені - 15484 грн. доплати за проживання на території , радіоактивного забруднення.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові. Посилається на те, рішення постановлене з порушенням норм матеріального права. Зокрема, порядок застосування Закону
Справа №22а/139 Головуючий у суді 1-ї інстанції Коренюк П.В.
Категорія 13 Суддя-доповідач Головчук С.В.
визначається постановою Кабінету Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Всі види допомог позивачці виплачені у встановленому законодавством розмірі.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачка є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що виплата позивачці коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 суперечить Закону.
Проте з таким висновком погодитись неможливо.
Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.
Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.
Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.
Таким чином фінансування вказаних програм провадиться через органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених Законом України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазначеним Законом.
Виплати компенсаційних коштів позивачці за 2002-2005 роки проводились у розмірах, визначених названою постановою.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було. На підставі наведеного, коли судом 1 інстанції неправильно застосовано матеріальний закон, рішення підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня
1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.198,202, 205,207 КАС України, суд -
постановив :
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м. Коростені задовольнити.
Рішення Коростенського міьскрайонного суду від 7 квітня 2006 року скасувати, ухваливши нову постанову.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені, управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення.
Головуючи