Справа № 22 ц\ 199                                             Головуючий в суді 1  інст. Білоусенко

Категорія 5                                                                                   Доповідач Микитюк

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

29 січня 2007 року                   Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого                          Микитюк О.Ю.

суддів                                     Косигіної Л.М.,

Жигановської О.С.

при секретарі           Ільбицькій Т.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права

власності на 1/2 частину квартири

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Овруцького районного суду від 10 жовтня 2006 року,

встановив:

В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Зазначив, що спірна квартира була придбана ним та відповідачкою під час перебування в шлюбі за спільні кошти, а тому є спільним майном подружжя.

Рішенням Овруцького районного суду від 10 жовтня 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що квартира була придбана за кошти, отримані нею від продажу належного їй будинку.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що з 1993 року по червень 2006 року сторони перебували в шлюбі. 25 лютого 1999 року вони за 10000 грн. придбали квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до ст.22 КпШС України та ст. 16 Закону України „Про власність" майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їхньої спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження майном. Як пояснив позивач, він звернувся до суду із вказаним позовом, щоб в подальшому подарувати 1/2 частину квартири дітям.

За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивач має право на 1/2 частину спільного майна подружжя.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. В грудні 1998 року відповідачка продала належний їй на праві власності будинок в с.Бондарі Овруцького району за 5000 грн.(а.с.іб), проте вона не доказала, що спірна квартира була придбана виключно за її власні кошти.

Помилкове застосування судом ст.ст.60,63 СК України не впливає на правильність рішення, оскільки вказані статті за змістом аналогічні ст.22 КпШС України та ст. 16 Закону України „Про власність". Отже, підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Залишити без змін рішення Овруцького районного суду від 10 жовтня 2006 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.