Справа № 318/3387/13-ц
Номер провадження №2/318/883/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" грудня 2013 р. м.Кам’янка-Дніпровська
Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області
У складі головуючий судді Яковлєвої М.С.
При секретарі Гниляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області з позовом про стягнення матеріальних та моральних збитків, в якому вказує, що вона отримала у приватну власність за договором дарування житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться в с. Дніпровка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області по вул. Першотравнева, 412.
Відповідач по справі, ОСОБА_2 є її сусідом, бо їхні земельні ділянки та домоволодіння знаходяться поряд.
28 лютого 2013 р. приблизно о 15 год. 00 хв., відповідач, знаходячись на своїй земельній ділянці домоволодіння № 144 по вул. Першотравнева в с. Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району, без жодних на те причин, почав брутально висловлюватись на адресу позивачки.
Так як вона не відповідала на образливі слова відповідача, останній зайшов на її подвір'я та з особливою жорстокістю і прямим умислом, почав наносити позивачці тілесні ушкодження.
Цього ж дня, через надзвичайно погане самопочуття вона була змушена звернутися до державної установи «СМСЧ» №1 у м. Енергодар за медичною допомогою.
Отримавши направлення на проходження судово-медичної експертизи на 01 березня 2013 року, в той же день, 28.02.2013 р., вона звернулась до Кам'янсько-Дніпровського райвідділу міліції із заявою про нанесення їй тілесних ушкоджень.
Заява позивачки була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, реєстраційний номер №12013080260000497 та відкрито кримінальне провадження за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 125 КК України.
Внаслідок нанесених позивачці тілесних, ушкоджень відповідачем ОСОБА_2 у неї було виявлено «крововиливи на голові і правій верхній кінцівці».
Ці ушкодження, згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995 рік) оцінюються як легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 33 від 22.03.2013р., а також довідкою лікаря травматолога.
Крім того, після отриманих побоїв позивачка зверталась до лікаря невропатолога і кардіолога, про що є записи у її медичній картці.
Спричинені позивачці тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я.
Під час лікування позивачкою було витрачено: на придбання ліків та лікарських засобів - 392.00грн.; витрати на проходження експертизи 193,00 грн., а всього на суму - 585,00 грн.
Та на цьому лікування ще не завершилося, бо вона змушена тривалий час відвідувати лікаря невропатолога і кардіолога для відновлення психологічного стану здоров'я, яке було травмовано внаслідок побиття.
Зважаючи на те, що відповідач наносив удари в голову, по тулубу в області ребер, також була травмована щелепа, вона зазнала крім надзвичайно сильного фізичного болю, ще й великі труднощі із задоволенням своєї нагальної біологічної потреби харчуватися.
Харчуватись було дуже важко, у зв'язку з чим вона постійно відчувала сильний біль у шлунку.
Окрім матеріальної шкоди позивачці було завдано і моральну шкоду неправомірними діями відповідача ОСОБА_2, оскільки вона зазнала фізичного болю, було завдано тілесних ушкоджень, було порушено нормальний спосіб життя, бо змушена була докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров'я.
Завдану моральну шкоду позивачка оцінює у 5000,00 грн., які необхідні на санаторно-курортне лікування по відновленню ушкодженого здоров'я.
Позивачка та її представник просять суму матеріальну та моральну стягнути з відповідача.
У судове засідання представник позивачки та позивачка просять задовольнити їх вимоги.
ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги визнає частково.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та правовідносини .
Судом встановлено, що відповідача згідно постанови Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 04.11.2013 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП за вчинення дрібного хуліганства у відношенні ОСОБА_1, а саме 28.02.2013 року, ОСОБА_2 висловлювалася на адресу ОСОБА_1 брутальною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, у наслідок чого відповідачу було призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 гривень. Дана постанова суду на теперішній час набрала законної сили. Зазначені обставини, які випливають із вказаної вище справи про адміністративне правопорушення безпосередньо мають пряме відношення до зазначених позивачкою у позові обставин, на підставі яких вона просить стягнути з відповідача моральну шкоду.
Таким чином, на даний момент має місце відповідна постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина відповідача, яку він визнав у повному обсязі та сплатив штраф, що підтверджено копією квитанції по відношенню до позивачки у вчиненні протиправних дій. Постанова Кам’янсько-Дніпровського районного суду не оскаржувалася відповідачем, на даний час вона вступила в закону силу. Факт спричинення моральних ушкоджень позивачці підтверджується також оглянутими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_2 Крім того з оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається що сама позивачка надала заяву про закриття кримінального провадження та проханням притягнути винуватого до адміністративної відповідальності за ст..173 КУпАП по кримінальному провадженню. Тому, за викладених обставин, матеріальні збитки, завдані ушкодженням здоров’я відповідачем позивачці не підлягають задоволенню. Моральні збитки позивачці підтверджуються поясненнями свідків.
Пояснення свідка ОСОБА_4 суд до уваги не приймає, оскільки він не був свідком подій, які відбувалися 28 лютого 2013 року, а все що відбувалося в зазначений день знає лише зі слів дружити. /л.д. 40,79/
Пояснення свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що 28 лютого, 2013 року ОСОБА_4 знаходячись на території своєї земельної ділянки палила костер, на прохання сусіда ОСОБА_5 загасити костер не реагувала, після чого ОСОБА_5 сам загасив костер на її земельній ділянці. Після чого ОСОБА_5 з ОСОБА_4 почав сваритися. ОСОБА_4 кидала в ОСОБА_5 каміння. Свідком того що ОСОБА_5 бив ОСОБА_4 не була. /л.д.79/
Пояснення свідка ОСОБА_6, який пояснив, що 28 лютого, 2013 року ОСОБА_4 знаходячись на території своєї земельної ділянки палила костер, на прохання сусіда ОСОБА_5 загасити костер не реагувала, після чого ОСОБА_5 сам загасив костер на її земельній ділянці. Після чого ОСОБА_5 з ОСОБА_4 почав сваритися. Свідком того що ОСОБА_5 бив ОСОБА_4 не був. /л.д.80/
Пояснення свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 28 лютого, 2013 року ОСОБА_4 знаходячись на території своєї земельної ділянки палила костер, на прохання сусіда ОСОБА_5 загасити костер не реагувала, після чого ОСОБА_5 сам загасив костер на її земельній ділянці. Після чого ОСОБА_5 з ОСОБА_4 почав сваритися. ОСОБА_4 кидала в ОСОБА_5 каміння. Свідком того що ОСОБА_5 бив ОСОБА_4 не був. /л.д.80/
На підтвердження понесених моральних збитків позивачкою до суду було надано чеки про придбання відповідних медикаментів (а.с 9-14), та записи-призначення лікарів стосовно зазначених в чеках медикаментів, тому дані витрати не підлягають до відшкодування,оскільки суд вважає що в оглянутих матеріалах кримінального провадження вбачається ,що в діях відповідача передбачаються ознаки правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП. Що стосується вимог позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з урахуванням матеріального становища відповідача,вини відповідача,а також з соразмурності моральних страждань потерпілої ОСОБА_4, а також з урахуванням розумності витрат.
Суд також враховує пенсійний вік позивачки.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, позивачка є особою похилого віку, вона отримує державну пенсію за віком в розмірі 1288,0 грн., що підтверджено копією пенсійного посвідчення та довідкою УПФУ в м. Енергодар Запорізької області (а.с75-76).
Відповідно до вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із зміцненням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілого. Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала позивачка, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), стану, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, а також із засад розумності, виваженості та справедливості. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000,00 грн., оскільки є достатніми для компенсації моральних переживань позивачки та такими, що відповідають обставинам справи. Відносно стягнення 1 000 грн. на оплату правової допомоги, суд вважає, що вказана сума підлягає стягненню частково. Відповідно до Правил адвокатської етики, погоджених ВККА при КМУ України від 01.10.1999 року, розмір гонорару та порядок його оплати повинні бути ретельно визначені в угоді про надання правової допомоги. Аналогічно і у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. В угоді про надання правової допомоги від 12.04.2013 р. сторонами зазначені умови дотримані (а.с.31-32). Окрім цього, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи та стягуються з сторони на користь якої ухвалено рішення. Згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011 р. розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI, та з грудня 2013року становить 1218,0 грн., отже година роботи адвоката становить приблизно 304,0 грн.. Адвокат ОСОБА_8 приймала участь в судових засіданнях 09.12.13р., 20.12.13року, та 23.12.13року, що підтверджено протоколом судового засідання. Крім цього позивачка надала суду копію квитанції та акт приймання-передачі юридичних послуг, який містить докази про надання правової допомоги адвокатом.
Згідно корінця квитанції, який міститься в матеріалах справи позивач сплатив адвокату гонорар 1000 грн. за надання правової допомоги. Отже, витрати за послуги адвоката підлягають стягненню з відповідача відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам а саме 304 грн.00 коп.
Згідно ч.2 ст. 27 Конституції України, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, в тому числі і в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Аналізуючи практику розгляду справ про відшкодування моральної шкоди та шляхи визначення ними розміру моральної шкоди, слід з'ясувати також позицію з цього питання Європейського суду з прав людини.
В рішеннях Європейського суду зазначається про те, що оскільки моральна шкода виникає внаслідок правопорушення (зокрема порушення прав людини і основоположних свобод), то суд, ухвалюючи рішення, відразу визначає можливість та розмір відшкодування моральної шкоди, якщо про це просить заявник.
На прикладі вибіркового аналізу рішень ЄСПЛ і Комітету прав людини ООН, є переконливість того, що їх звичайною практикою є винесення рішень на користь призначення компенсацій моральної шкоди, заподіяної жертвам правопорушень, в переважній більшості випадків, коли було встановлено порушення права.
Це обумовлюється як загальним уявленням про те, що відновлення порушеного права з необхідністю включає в себе і компенсацію моральної шкоди, завданої цим порушенням права, так і тією обставиною, що в ряді статей документів міжнародного права прав людини містяться прямі вказівки на компенсацію моральної шкоди у випадку порушення зазначеного права.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони суд прийшов до висновку про те, що суду не надано достатньо доказів того, щоб стягнути матеріальну шкоду з відповідача.
Таким чином, позов задовольняється частково у межах, зазначених вище.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під такою шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати та витрати на правову допомогу оскільки, позовні вимоги позивача задовольняються частково , тому відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 229 грн. (двісті двадцять дев’ять) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 304 (триста) грн..
Керуючись ст. 23, 1167, 1195 ЦК України, пунктами 5, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 – ІнтернаціоналістівАДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди -1000 (тисячу) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь позивачки судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 304 (триста чотири) грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.С. Яковлєва