Справа № 1-291/09
П О С Т А Н О В А
СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
03 липня 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Костюк А.В.
з участю прокурора Соколенко В.В.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, неодруженої, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,-
за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 191ч. 1 КК України
у с т а н о в и в:
ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України, а саме у тому, що вона в період часу з 01.04.2008 року до 12.05.2008 року, працюючи реалізатором продовольчих товарів в ПП „Матвєєв” на ринку „Краківський” в м. Львові, будучи матеріально відповідальною особою та маючи умисел на заволодіння чужим майном, вчинила привласнення та розтрату грошей в сумі 2421 грн., чим завдала матеріальної шкоди ПП „Матвєєв” на зазначену суму.
Факт вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, стверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4, даними під час проведення досудового слідства та перевіреними у судовому засіданні про те, що 01.04.2009р. між ним та ОСОБА_3 був укладений трудовий договір, згідно якого ОСОБА_3 буде працювати на лотку реалізатором та є повністю матеріально відповідальною особою. ОСОБА_3 кожного дня отримувала товар, реалізовувала його, а вилучені кошти повинна була здавати йому. 12.05.2009 р. ним разом із комірником ОСОБА_5 була проведена перевірка роботи ОСОБА_3, під час проведення якої була виявлена недостача в розмірі 2421 грн. З приводу нестачі коштів ОСОБА_3 пояснила, що кожного дня привласнювала собі різні суми грошей та витрачала на власні потреби.(а.с.20)
Аналогічними за змістом та по суті показаннями свідка ОСОБА_5, даними на досудовому слідстві та перевіреними у судовому засіданні. (а.с.21)
Протоколом ставки віч-на -віч проведеної між потерпілим ОСОБА_4, та ОСОБА_3, під час проведення якої вони підтвердили дані раніше ними покази. (а.с. 31).
Протоколом ставки віч-на –віч, проведеної між свідком ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ,під час проведення якої вони підтвердили дані раніше ними покази. (а.с. 32).
Актом кінцевих результатів перевірки по реалізатору ОСОБА_3, згідно якого недостача грошей за проданий реалізатором ОСОБА_3 товар ПП ОСОБА_4 станом на 12.05.2008 року становив 2421 грн. (а.с.8-9)
Трудовим договором від 01.04.2008 року між потерпілим ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3 та наказом № 1 від 01.04.2008 року, згідно якого гр. ОСОБА_3 була прийнята на роботу в ПП ОСОБА_4 на посаду реалізатора, при цьому являється повністю матеріально відповідальна за зберігання майна. (а.с.14-16).
Протоколами вилучення та прилучення до справи речових доказів, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_4 надав накладні про отримання товару ОСОБА_3, на яких остання розписувалась та згідно яких отримувала товар призначений на реалізацію. (а.с.5, 47-48).
Згідно довідки четвертого відділення Клінічної психіатричної лікарні ім. Ганнушкіна Департаменту охорони здоров’я м. Москви Російська Федерація з 19.11.2006 року по 08.02.2007 року ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в зазначеній лікарні з діагнозом – шизофренія параноїдна, епізодична з наростаючим дефектом.(а.с.86).
Згідно акту № 99 стаціонарної судової-психіатричної експертизи від 06.05.2009 року ОСОБА_3 страждає параноїдальною шизофренією з епізодичним перебігом. В період інкримінованих їй дій вона перебувала в поза хворобливому стані , тобто знаходилась у стані достатньої ремісії, виявляла нерізко виражені зміни особистості, внаслідок перенесених в минулому приступів (епізодів) шизофренії. Наявні у неї постпсихотичні розлади психічної діяльності, хоча і не досягли хворобливого рівня, проте значною мірою впливали на достатнє розуміння нею ситуації правопорушення, власного місця і ролі в цій ситуації і призвели до порушення контролю діяльності та здатності регулювати свою поведінку, тому за своїм психічним станом вона могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі. В даний час ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдальної шизофренії з наростаючим дефектом в емоційно-вольовій сфері. Негативна динаміка психічної хвороби, наявність дефекту особистості привела до поглиблення психічних розладів у ОСОБА_3, тому за своїм психічним станом вона в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи тривале перебування на стаціонарному лікуванні, відсутність в даний час гострої психотичної симптоматики та антисоціальних тенденцій у поведінці ОСОБА_3 не потребує надання стаціонарної психіатричної допомоги, а потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбачених ч.1 ст.191 КК України повністю доведена та її дії вірно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками привласнення та розтрата чужого майна, яке було їй ввірене та перебувало в її віданні.
З’ясувавши обставини справи, заслухавши думку прокурора, яка вважає, що відносно ОСОБА_3 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, захисника, який підтримав думку прокурора, суд вважає, що слід застосувати щодо ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру.
Речові докази по справі, а саме: накладні про отримання товару в ПП Матвєєв в кількості 30 штук, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, слід залишити останньому.
Керуючись ст.ст. 92, 93, 94 ч.1 КК України, ст.ст. 419, 420, 421 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Застосувати щодо ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у виді - госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Речові докази по справі, а саме: накладні про отримання товару в ПП Матвєєв в кількості 30 штук, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, -залишити останньому.
Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд - ОСОБА_3, після поміщення її у психіатричний заклад – скасувати.
На постанову протягом п’ятнадцяти діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя Малех І.Б.