Справа № 2- а-199\09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

        02 квітня 2009 року                                                                                         м.Олевськ

                                 Олевський районний суд Житомирської області

                                           в складі : головуючого–судді   Стратович О.В.

                                                                               секретар   Дворак Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН)  Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання дій протиправними та  стягнення допомоги, доплати громадянам, які проживають та працюють  на території радіоактивного забруднення,  

В С Т А Н  О В И В :

            Позивач  звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на його користь 1930,80  грн.  недоплаченої допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 10594,80  грн. доплати, як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що він  є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, проживає  та працював  на радіоактивно забрудненій території  і має право на зазначені пільги.

           Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла письмова заява  в якій  просить розглядати справу  без його участі,  позовні вимоги підтримує  повністю.

          Представник УПСЗН  Олевської РДА  Житомирської області  в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення  згідно якого він просить розглянути справу без участі представника,  заперечує  стосовно задоволення  позову.    

          В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є потерпілим 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій він проживає, а саме м.  Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується відомостями, зазначеними в паспорті, який належить позивачу, довідкою Олевської міської ради, копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії  та  відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.

           Позивач  у період з 25.07.2005 року по 21.04.2008 року працював  токарем у приватного підприємця ОСОБА_3  , на території  м. Олевськ Житомирської області  і отримував щомісячно виплати згідно Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ по місцю роботи, тобто від  відповідача УСПЗН Олевської РДА,  що стверджується копією трудової книжки, обставинами зазначеними у запереченні відповідача та відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.    

          Відповідно до ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  слідує, що громадянам,  які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у  зоні  посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати, а також  виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї  мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи та  проживання позивача.

          Допомога та доплата до заробітної плати  в розмірі передбаченому законом позивачу  виплачується не в повному розмірі. Виплачувалася щомісячно допомога в розмірі 1,60 грн., а також   доплата в розмірі 5,20 грн.  відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 , що є неправильним та суперечить Закону.

          Як слідує з матеріалів справи з  01.02.2008 року по 01.02.2009 року позивачу на протязі зазначеного періоду не доплачена допомога,  як особі, яка проживає  на  території радіоактивного забруднення в сумі  1924,80   грн. , що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачем,  який судом перевірено і встановлено, що відповідно до розрахунку з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 2-х років та відповідно до розміру допомоги встановленої Законом розмір заборгованості позивачу становить   1924,80  грн., а не  1930,80 грн. , як зазначено в позовній заяві.

            У періоди з 01.02.2006 року по 01.04.2008  року позивачу    не доплачена допомога,  як особі, яка працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі   10594,80  грн. , що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачем,  який судом перевірено і встановлено, що розрахунок виконаний з урахуванням  розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 3-х років та відповідно до розміру доплати встановленої Законом.

            Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з яких слідує, що  громадянам,  які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у  зоні  посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати,  а також  виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї   мінімальної заробітної плати  , яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем   проживання та  роботи позивача.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 слідує, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

    Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66,  п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, , 44, 45, 46 , ст. 71 , ст.ст. 98, , 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на  2007 рік»,  в тому числі  п. 30 ст. 71, якими зупинено  на 2007 рік  дію  ст.ст. 37, 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вирішив , що норми Закону України  «Про державний бюджет України на  2007 рік»,, які обмежують соціальні права громадян є неконституційні. Рішення Конституційного суду України  є остаточним, не може бути оскаржене та є обов’язковим для всіх на території України.

    Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"   , громадянам, які проживають і працюють на територіях радіоактивного забруднення, у 2008 році допомоги і доплати виплачуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, але  ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп2008.

          В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірним, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України, як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст.22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його  праві на отримання допомоги та доплати  в розмірі зазначеному в ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.  

Суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2  підлягають частковому задоволенню, оскільки в прохальній частині позову позивач просить стягнути 1930,80 грн. допомоги , як особі,  яка проживає на території радіоактивного забруднення , а фактично, як слідує з розрахунків стягненню підлягають кошти   в сумі  1924,80 грн.

Крім того, позивач не пропустив строки звернення до суду , оскільки  доплата до заробітної плати та допомога на чисті продукти харчування повинні виплачуватися постійно, частково сплачувалася відповідачем , що свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості.

Заборгованість по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону, з врахуванням викладеного та  відповідно  до ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України підлягає стягненню  за вище зазначений період, незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці " є складовою структури заробітної плати.

               Керуючись ст.ст. 8, 21, 22  Конституції  України,  ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року (  з змінами і доповненнями) , ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України,  ст.2 Закону України  "Про оплату праці ",   Рішенням Конституційного суду  України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року,  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп2008, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд,-    

ПОСТАНОВИВ:

             Позов ОСОБА_2  до Управління праці та соціального захисту населення  Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про визнання дій протиправними та  стягнення допомоги, доплати громадянам, які проживають та працюють  на території радіоактивного забруднення – задовольнити частково.

              Визнати  дії стосовно порушення вимог ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ Управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області   відносно ОСОБА_2     -   протиправними.

            Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_2   1924,80 грн.  допомоги, як особі, яка  проживає на території радіоактивного забруднення з рахунку    № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 10594,80  грн.  доплати, як особі, яка працювала  на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

    Звільнити ОСОБА_2   від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

              Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 51  грн.   державного мита  з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 105,95    грн.   державного мита   з рахунку                  № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

            Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

             Суддя: