Справа № 2-а-211/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

07 квітня 2009 року                                                                                          м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

                                                головуючого-судді             Стратович О.В.

                                                                  секретар                  Дворак Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про  визнання дій неправомірними  та стягнення недоплаченої грошової допомоги  передбаченої       ч. 1 ст. 39  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 54782,13 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

 У березні 2009 року ОСОБА_1  звернулася з вказаним  позовом до суду, посилаючись на те, що в період з вересня 1998 року по  серпень 1999 року та з вересня 2000 року по грудень 2008 року їй не було проведено у повному обсязі  виплати, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення її права.

 Заборгованість по доплаті  громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 вище зазначеного Закону), позивачка визначила в розмірі 54782,13    грн.

 Позивачка у своєму позові  посилається на те, що отримувала відповідну доплату  у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, тоді як Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  визначені інші, значно більші, її розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

 Позивачка  в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшло письмове  клопотання згідно якого вона просить суд справу  розглядати без її участі  у зв’язку з неможливістю прийняття безпосередньої участі у розгляді справи.

     Представник УПСЗН  Олевської РДА  Житомирської області  в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення  згідно якого він просить суд  розглянути справу без участі представника,  заперечує  стосовно задоволення  позову.    

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню частково з таких підстав.    

 Встановлено, що позивачка   проживає  в  ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення та з 11.04.1991  року по даний час  працює вчителем  в Новобілокоровицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ст.  № 3 , що знаходиться  у вище зазначеному населеному пункті, що стверджується   копією паспорту позивачки, довідками Новобілокоровицької селищної ради,  копією трудової книжки.

Згідно ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця.  

Проте, вказана доплата виплачувалась позивачці  у розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні  до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі, що стверджується довідкою про заробітну плату та інші доходи, виданою  відділом освіти Олевської райдержадміністрації Житомирської області.

      Згідно ст. 8 Конституції України  визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України, яка є підзаконним актом.

       Виплатою відповідачем доплати  в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836  від 26.07. 1996 року,  порушені права позивачки.

Суд вважає, що позивачка не пропустила  строки звернення до суду, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці "є складовою структури заробітної плати, а  тому   відповідно  до ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України заборгованість по доплаті, передбаченій ст. 39 вище зазначеного Закону, підлягає стягненню  незалежно від часу її виникнення,  тобто за періоди з 01.09.1998 року по 31.08.1999 року та з 01.09.2000 року по 31.12.2008 року , які зазначає позивачка в позовній заяві.

 Позивачкою у позовній заяві зазначений більший розмір заборгованості по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за вищезазначений період , тому суд вважає . що позовну вимогу про стягнення недоплаченої грошової допомоги слід задовольнити частково.

  З врахуванням розмірів  заробітної плати в зазначений період часу,  сум, виплачених позивачеві у добровільному порядку, розмір заборгованості   по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  становить   54742,13 грн.,  а  не   54782,13 грн.   , як зазначено в позовній заяві.

 Відповідач є розпорядником  коштів на вказані видатки, але допустив неправомірні дії  відносно позивачки ,  в добровільному порядку заборгованості у повному обсязі не виплатив.

   Керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України, ст.2 Закону України "Про оплату праці ",  ст. ст.   158 – 163, 167, 254  КАС України, суд,  

ПОСТАНОВИВ:

 Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення  Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про  визнання дій неправомірними  та стягнення недоплаченої грошової допомоги  передбаченої  ч. 1 ст. 39  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 54782,13 грн  -  задовольнити частково.

 Визнати неправомірними дії  Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та  виплати ОСОБА_1  коштів , передбачених ст . 39  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

 Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області  з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1     54742,13  грн . заборгованості за період з  01.09.1998 року по 31.08.1999 року та з 01.09.2000 року по 31.12.2008 року,  по доплаті до заробітної плати , передбаченої ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Звільнити ОСОБА_1  від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області  547,42  грн . державного мита на користь держави з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області .

Постанова Олевського районного суду Житомирської області  суду  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження подається через Олевський районний суд Житомирської області  до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

 Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Суддя: