ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/2349/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Комунальний заклад Нікопольська центральна районна лікарня ДОР про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
14 лютого 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі (далі – позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального закладу Нікопольська центральна районна лікарня ДОР (далі – відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Списку №1 на суму 3165,45 грн.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Комунальний заклад Нікопольська центральна районна лікарня ДОР (код ЄДРПОУ 05494716) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі м. Дніпропетровська.
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.
При цьому, відповідно до пункту 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року.
З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.
Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статі 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (зі змінами).
Згідно із частиною 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктами 6.4, 6.5 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, підприємства здійснюють сплату витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ще до виплати пільгових пенсій Пенсійним фондом.
За даними Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області залишок боргу по розрахункам Відповідача складає 3165,45 грн за період з грудня 2011 року по січень 2012 року, тобто управлінням Пенсійного фонду здійснені витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які працювали у Комунальному закладі Нікопольська центральна районна лікарня ДОР та у грудні 2011- січні 2012 року отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Підприємством не сплачено витрати, понесені Пенсійним фондом, а саме: по Списку №1 за грудень 2011 – січень 2012 року сума, що підлягає сплаті становить 3165,45 грн., що підтверджується розрахунками Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі, у зв’язку із чим Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі звернулось до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі складає 3165,45 грн. Статтею 23 Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу у розмірі 2764,19 грн. відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати боргу відповідачем під час судового розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі до Комунального закладу Нікопольська центральна районна лікарня ДОР про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального закладу Нікопольська центральна районна лікарня ДОР на користь Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 3165,45 грн. (три тисячі сто шістдесят п’ять грн. 45 коп.) за період з грудня 2011 року по січень 2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 19.03.2012 року.
Суддя ОСОБА_1