Судове рішення #5350393

                                                                               

                                                               

                                                                               

                               

                                                                               

          Справа № 2-1017/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 березня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в

складі:

головуючого – судді Варенко О.П.,

              секретаря Завгородньої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

ОСОБА_3, третя особа Орган оопіки та піклування Амур-

Нижньодніпровської районної в м.Дніпропетровську ради, про вселення і усунення

перешкод в користуванні житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2,

ОСОБА_3 про вселення і усунення перешкод в

користуванні житловим приміщенням,  посилаючись на те, що 21.01.1995 року вона

вийшла заміж за відповідача ОСОБА_3 і вселилась в двохкімнатну

квартиру за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 11/16 як член сім’ї.

14.03.1995 року вона народила сина ОСОБА_4, який також став проживати в спірній

квартирі.

Крім відповідача ОСОБА_3 в квартирі проживала його мати –

відповідачка ОСОБА_2

На протязі двох років вона з сином в квартирі проживали без прописки.

10.07.1997 року вони з сином були офіційно прописані за зазначеною адресою.  

13.11.2002 року шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано в зв’язку з

тим, що його за вироком суду від 27.10.1997 року було засуджено строком на 9

років.

Після розірвання шлюбу між нею та відповідачем ОСОБА_2 виникли неприязні

стосунки пов’язані з оплатою комунальних послуг.

За обоюдною згодою з відповідачем ОСОБА_2 були змінені умови договору

найму квартири на підставі наказів № 356 від 26.11.2002 року та № 381 від

25.12.2002 року Обласного житлово-комунального підприємства «Лівобережжя». На

неї та її сина було оформлено особовий рахунок на житлову площу 13 кв.м.

12.04.2007 року кімната в розмірі 13 кв.м, яку вони з сином займали в квартирі

№ 16 будинку № 11 по пр.Воронцова  в м.Дніпропетровську була ними приватизована

на праві спільної сумісної власності. Кухня, ванна, коридор, вбиральня, комора

залишились в спільному користуванні з іншими квартиронаймачами.

В серпні 2006 року відповідач ОСОБА_3 звільнився з місць позбавлення

волі і став проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки шлюб між ними було розірвано, з метою уникнути конфліктних ситуацій,

вони з сином вимушені були тимчасово переїхати до її батьків.

Після приватизації кімнати з’ясувалось, що її житлову площу зайняли

відповідачі, вставили в двері кімнати замок і вона не могла нею користуватися,

як своєю власністю. Крім того, на вхідних дверях квартири відповідачі замінили

замки і коли вона приходила, двері їй не відчиняли.

 На підставі викладеного просить вселити її та ОСОБА_5

в квартиру № 16, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 11.

     Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не

чинити перешкод їй та ОСОБА_5 в користуванні кімнатою

розміром 13 кв.м та підсобними приміщеннями квартири № 16 в будинку № 11 по пр.

Воронцова в м.Дніпропетровську.    

В судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній

заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, оскільки вважає, що позивач незаконно

приватизувала частку квартири, ОСОБА_3 одружився, у нього народилась

дитина і вони всі проживають у спірній квартирі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день та час

розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник 3 особи – Органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської в м.

Дніпропетровську ради ОСОБА_6 підтримала позов в інтересах дитини.

Вислухавши учасників процесу, свідка ОСОБА_7, який підтвердив пояснення

позивача в частині не допуску її в квартиру АДРЕСА_1

в м.Дніпропетровську, дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що

21.01.1995 року позивач та відповідач ОСОБА_3 одружились і позивач

вселилась в двохкімнатну квартиру за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова,

11/16 як член сім’ї.

14.03.1995 року позивач народила сина ОСОБА_4, який також став проживати в

спірній квартирі.

Крім відповідача ОСОБА_3 в квартирі проживала його мати –

відповідачка ОСОБА_2

На протязі двох років позивач з сином в квартирі проживали без прописки.

10.07.1997 року позивач з сином були офіційно прописані за зазначеною адресою.  

13.11.2002 року шлюб між позивачем та ОСОБА_3 було розірвано в зв’язку

з тим, що його за вироком суду від 27.10.1997 року було засуджено строком на 9

років.

Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 виникли

неприязні стосунки пов’язані з оплатою комунальних послуг.

За обоюдною згодою з відповідачем ОСОБА_2 були змінені умови договору

найму квартири на підставі наказів № 356 від 26.11.2002 року та № 381 від

25.12.2002 року Обласного житлово-комунального підприємства «Лівобережжя». На

позивача та її сина було оформлено особовий рахунок на житлову площу 13 кв.м.

12.04.2007 року кімната в розмірі 13 кв.м, яку позивач з сином займали в

квартирі АДРЕСА_2 була ними

приватизована на праві спільної сумісної власності. Кухня, ванна, коридор,

вбиральня, комора залишились в спільному користуванні з іншими

квартиронаймачами.

В серпні 2006 року відповідач ОСОБА_3 звільнився з місць позбавлення

волі і став проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки шлюб між ними було розірвано, з метою уникнути конфліктних ситуацій,

позивач з сином тимчасово переїхали до батьків позивача.

Після приватизації кімнати з’ясувалось, що приватизовану житлову площу зайняли

відповідачі, вставили в двері кімнати замок і позивач з сином не могли нею

користуватися, як своєю власністю. Крім того, на вхідних дверях квартири

відповідачі замінили замки, що в судовому засіданні підтвердила і сама

відповідач ОСОБА_2

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані

та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 60, 214-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в квартиру

№ 16, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 11.

Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не

чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в

користуванні кімнатою розміром 13 кв.м та підсобними приміщеннями квартири № 16

в будинку № 11 по пр.Воронцова в м.Дніпропетровську.    

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.

Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.          

     Суддя: підпис

З оригіналом згідно  

  • Номер: 6/758/286/17
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-1017/09
  • Суд: Подільський районний суд міста Києва
  • Суддя: Варенко Олена Павлівна
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.08.2017
  • Дата етапу: 21.11.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація