Справа № 1-15/11

1/1003/2/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2012 Білоцерківський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Федорова Т. П.

секретаряОСОБА_1

за участі прокурораОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого директором ПП „Компанія Володимирський масив”, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, працюючи на посаді директора Комунального підприємства Київської обласної ради Завод «Ремпобуттехніка», виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою. в період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року уклав договори зберігання майна суб’єктів господарювання: фізичних осіб – підприємців ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ФОП ОСОБА_20, ФОП ОСОБА_21, ФОП ОСОБА_22

ОСОБА_5 звинувачено в тому, що він, зловживаючи службовим становищем, укладав вказані договори всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, використав своє службове становище і його дії спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Так, обвинувачення посилається на те, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 № 2270-12 (із змінами), засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, є орендою.

Відповідно до ст. 204, 235 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, якщо його буде встановлено, є удаваним.

Так, КП КОР «Завод Ремпобуттехніка» нараховано плату згідно актів здачі прийняття робіт за фактичну оренду приміщень суб»єктами підприємницької діяльності на загальну суму 251 813,28 гривень.

Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 6062/11-15 від 20.07.2011 року, ринкова вартість вбудованих нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі КП КОР «Завод Ремпобуттехніка» розташованих за адресою: м. Біла Церква вул.. Павліченко, 17, станом на 30.06.2011 року складає 11 443 504 гривні.

Таким чином, згідно розрахунку проведеного під час позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Завод Ремпобуттехніка» недоотримано орендної плати підприємством по 15 суб’єктам підприємницької діяльності на загальну суму 364 267, 89 гривень (з ПДВ).

Пунктом 10.1 Порядку надання в оренду та використання плати за оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області, затвердженого рішенням Київської обласної ОСОБА_23 від 06.11.07 № 205-12-V із змінами, передбачено, що 50 % від суми орендної плати комунальними підприємствами повинні перераховуватися до обласного бюджету.

Проте, до бюджету перераховано лише суму ПДВ від надійшовших коштів за договорами зберігання в сумі 18869,59 грн.

Отже, ОСОБА_5 звинувачено в тому, що внаслідок укладання договорів зберігання із заниженим розміром плати, безпосередньо підприємством недоотримано доходів від надання в оренду нежитлових приміщень за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 року в сумі 364 267, 89 гривень (з ПДВ) та не надійшло коштів до обласного бюджету в сумі 253 829,57 грн, що становить 566 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав і суду показав, що з червня 2010 року по травень 2011 року працював на посаді директора комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка”. Оскільки попередній директор не передав йому справи, головного бухгалтера на підприємстві не було, звернувся до управління економіки з проханням призначити перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства спеціалістами КРВ. Перевіряючи стан справ виявив, що частину договорів укладено неправильно, оскільки існував мораторій на оренду майна підприємства. Провів переговори з суб’єктами господарювання, з якими попереднім директором було укладено договори оренди нежитлових приміщень, запропонував їм до закінчення дії мораторію укласти договори зберігання їх майна. Щоб визначити вартість за послуги по договорам зберігання майна, провів моніторинг вартості оренди нежитлових приміщень у м. Біла Церква та встановив суму оплати по договорам зберігання, яка була більша ніж за угодами оренди. Кошти підприємці перераховували на рахунок підприємства, всі необхідні податки сплачувались. У жовтні 2010 року після зняття мораторію на оренду звернувся до Фонду комунального майна, його керівник ОСОБА_24 роз’яснила, що Фондом буде проведено конкурс серед оцінювачів майна. Також йому було роз’яснено, що на період проведення перевірки КРВ він не мав права змінювати договори, тобто укладені договори зберігання майна. Передав до Фонду комунального майна всі дані на суб’єктів господарювання для підготовки договорів оренди, у грудні 2010 року після закінчення перевірки КРВ Фонд комунального майна передав йому готові договори оренди, в яких Фондом була визначена вартість оренди. Готові договори оренди були передані для вивчення підприємцям, деякі з них у січні 2011 року вказані договорі підписали, а деякі – відмовились від їх укладення.

Свої дії вважає повністю законними, виконував покладені на нього обов’язки у межах наданих йому повноважень.

Після дослідження всіх доказів по справі, суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведено, а вчинені ним дії, а саме припинення дії договорів оренди нежитлових приміщень та укладення договорів зберігання майна ФОП, не утворюють складу злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України.

Так, судом встановлено, що комунальне підприємство Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 13.01.1997 року (т.3 а.с. 51).

Наказом головного управління промисловості, транспорту та зв’язку від 23.06.2010 року № 45-к на посаду директором вказаного підприємства призначено ОСОБА_5 (т.6 а.с. 1).

Посадовими особами контрольно-ревізійного відділу у м. Біла Церква і Білоцерківському районі проведено ревізію комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” щодо фінансово-господарської діяльності за період з 24.06.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 13.04.2011 (т.3 а.с. 1-95, т.4 а.с. 1-205, т.6 а.с. 99-104).

У ході перевірки встановлено, зокрема, порушення пункту 10.1 „Порядку надання в оренду та використання плати за оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області”, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007 року № 205-13-V.

Контрольно-ревізійний відділ неодноразово проводив перевірки фінансово-господарської діяльності КП КОР „Завод Ремпобуттехніка”. У висновку від 15.06.2011 вказано, що у ході перевірки встановлено факт укладання ОСОБА_5 договорів зберігання майна з суб’єктами господарювання у період з 01.07.2010 року по 01.08.2010 року. Водночас, як встановлено під час ревізії, на час укладання договорів зберігання між ОСОБА_5 та суб’єктами господарювання, було укладено договори оренди нежитлових приміщень, термін яких не закінчився. Поряд з цим, ОСОБА_5 отримано лист від КЗ КОР „Фонд комунального майна” від 20.08.2010 року № 11/10, в якому повідомляється, що договори, термін дії яких закінчився, можуть бути продовжені.

З огляду на ту обставину, що укладені договори оренди не житлових приміщень фактично не розірвані, перевіряючи дійшли висновку про те, що суб’єктами господарювання здійснювалось користування не житловим приміщенням загальною площею 566,4 кв.м. Тому, сума фактично сплачених коштів за договорами зберігання є платою за надані в оренду не житлові приміщення.

Тому недоотримання доходу обласним бюджетом становить 102,05 тис.грн. (т.3 а.с. 1-3).

Відповідно до розрахунку недоотриманої орендної плати по не житлових приміщеннях, які належить заводу „Ремпобуттехніка”, за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 визначено суму недоотриманої орендної плати в розмірі 720789,70 грн. (а.с. 191-192 т.4).

На підставі висновку судово-будівельної експертизи № 6062/11-15 від 20.07..2011 року, яка визначила, що ринкова вартість вбудованих не житлових приміщень, що знаходяться на балансі КП КОР „Завод Ремпобуттехніка” станом на 30.06.2010 року становить 11 443 504 грн. (т. 5 а.с. 263-270), контрольно-ревізійним відділом у м. Біла Церква і Білоцерківському районі проведено розрахунок збитків (витрат фінансових ресурсів), встановлених за результатами позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” та визначено, що сума недоотриманої орендної плати з липня 2010 року по березень 2011 року становить 364 267 грн. 89 коп. (т.6 а.с. 100-101).

Тобто визначені матеріальні збитки (упущена вигода), що нібито завдані ОСОБА_5, оскільки з суб’єктами господарювання, які здійснювали свою господарську діяльність у нежитлових приміщеннях комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка”, ОСОБА_5 не укладались договори оренди та не перераховувалось до обласного бюджету 50 % від неотриманих сум орендної плати.

Як встановлено у ході судового слідства між комунальним підприємством Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” в особі директора ОСОБА_5 та суб’єктами господарювання дійсно було укладено договори зберігання, а саме: договір зберігання № 06-07/11 з ФОП ОСОБА_6 (т.1 а.с. 120-126), договір зберігання № 24-06/4 з ФОП ОСОБА_7 (т. 91-97), договір зберігання № 24-06/10 з ФОП ОСОБА_8 (т.1 а.с. 112-119), договір зберігання № 24-06/3 з ФОП ОСОБА_9 (т.1 а.с. 127-133), договір зберігання № 24-06/2 з ФОП ОСОБА_10 (т.1 а.с. 98-104), договір зберігання № 24-06/6 з ФОП ОСОБА_11 (т.1 а.с. 141-147), договір зберігання № 24-06/16 з ФОП ОСОБА_12 (т.1 а.с. 134-140), договір зберігання № 01-07/13 з ФОП ОСОБА_13 (т.1 а.с. 76-82), договір зберігання № 24-06/12 з ФОП ОСОБА_14 (т.1 а.с. 69-75), договір зберігання № 24-06/15 з ФОП ОСОБА_15 (т.1 а.с. 105-111), договір зберігання № 24-06/22 з ФОП ОСОБА_16 (т.1 а.с. 118-125), договір зберігання № 24-06/5 з ФОП ОСОБА_17 (т.1 а.с. 133-139), договір зберігання № 24-06/17-01 з ФОП ОСОБА_18 (т.1 а.с. 140-147), договір зберігання № 24-06/7 – ФОП ОСОБА_19, договір зберігання № 14-01/1 з ФОП ОСОБА_21 (т.3 а.с. 184-187), договір зберігання № 29-06/1 з ФОП ОСОБА_20 (т.3 а.с. 188-191), договір зберігання № 01-11/11 з ФОП ОСОБА_22 (т.3 а.с. 192-195).

Із зазначеними суб’єктами господарювання до укладення договорів зберігання майна було укладено договори оренди нежитлових приміщень, термін дії по деяких на час укладення договорів зберігання не закінчився, у зв’язку з чим між ОСОБА_5 та суб’єктами господарювання було укладено договори про припинення вказаних договорів оренди ( т.2 а.с. 7-65, т.3 а.с. 1-53).

ОСОБА_5 пояснює факт припинення договорів оренди тим, що ним, як директором підприємства, виявлено, що договори оренди не відповідали вимогам діючого законодавства та не містили ряд істотних умов договорів оренди комунального майна, що є грубим порушенням ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. З метою виправлення ситуації та збереження співпраці з контрагентами було укладено договори зберігання майна, оскільки існувала тимчасова заборона на передачу в оренду нежитлових приміщень – майна спільної власності.

Покази ОСОБА_5 підтверджуються повністю, оскільки встановлено у суді, що головою Київської обласної держадміністрації 18.05.2010 року надано доручення керівникам підприємств, установ, закладів та організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області про тимчасову заборону відчуження та передачі в оренду майна спільної власності – до затвердження Порядку управління таким майном (т.1 а.с. 65). Вказаний порядок затверджено 29.07.2010 року, а рішенням Київської обласної ради від 19.08.2010 року затверджено Положення про Комунальний заклад „Фонд комунального майна”, про що керівникам підприємств повідомлено 20.08.2010 року (т.1 а.с. 66).

Тобто на період такої заборони ОСОБА_5 укладати договори оренди нежитлових приміщень не міг.

Після затвердження Порядку управління майном спільної власності договори оренди мали укладатися у відповідності до діючого законодавства.

Так, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено спеціальний порядок передачі такого майна в оренду. Так, частина 1 статті 9 вказаного Закону передбачає, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього закону. Орендодавцями нерухомого майна можуть виступати Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, яке перебуває у комунальній власності.

Допитані судом свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_22, а також свідки ОСОБА_9 (т.6 а.с. 110-111), ОСОБА_21 (т.6 а.с. 185-186), ОСОБА_23 (т.6 а.с. 187-188), ОСОБА_15 (т.6 а.с. 204-205), ОСОБА_18 (т. 6 а.с. 209-214), ОСОБА_16 (т.6 а.с. 221-220), покази яких були оголошені судом, підтвердили той факт, що директор КП КОР „Ремпобуттехніка” ОСОБА_5, приступивши до виконання своїх посадових обов’язків, уклав з ними договори зберігання майна. При цьому плата за зберігання майна перевищувала орендну плату, тому укладення договорів зберігання не відповідало їх інтересам.

Отже посилання обвинувачення на те, що ОСОБА_5, припинивши договори оренди нежитлових приміщень та укладаючи договори зберігання майна суб’єктів господарювання діяв в їх інтересах, тобто в інтересах третіх осіб, не доведено.

Допитана судом свідок ОСОБА_25 суду показала, що з 01 липня 2010 року працює головним бухгалтером комунального підприємства „Завод Ремпобуттехніка” . Директор підприємства ОСОБА_5 розірвав дію тимчасових угод на оренду приміщень та уклав з підприємцями договори зберігання майна, оскільки існувала заборона на оренду нежитлових приміщень. За договорами зберігання збільшились суми відрахувань до бюджету і заборгованість перед бюджетом відсутня.

Судом були допитані додаткові свідки - ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_27

Свідок ОСОБА_24 показала, що працювала головою Фонду комунального майна з 17 червня 2010 року по 01 липня 2011 року. ОСОБА_5, як керівник КП „Завод Ремпобуттехніка” дотримувався процедури укладання договорів, оскільки самостійно, без узгодження з керівництвом Фонду комунального майна, укладати договори оренди нежитлових приміщень не міг, також не міг самостійно визначити суму орендної плати. Спочатку Фонд проводив конкурс оцінювачів, потім дозволяли підприємствам користуватися послуг таких оцінювачів, після оцінки документи передавали Фонду комунального майна, спеціалісти Фонду нараховували орендну плату і подавали заяву на пошук орендарів. Коли знаходився претендент, спеціалісти Фонду готували договір оренди, візували його і лише після цього договір підписувати підприємство-балансоутримувач та орендар. Договори зберігання майна фізичних осіб ОСОБА_5 укладав, діючи у межах своїх повноважень.

Свідок ОСОБА_26 суду показала, що у 2010-2011 роках працювала начальником відділу комунальної власності Київської облдержадміністрації. З метою усунення зловживань керівникам комунальних підприємств було надано доручення на заборону оренди майна. Інші угоди керівники мали право укладати, в тому числі договори зберігання майна. На момент призначення ОСОБА_5 на посаду директора приміщення заводу „Ремпобуттехніка” використовувались незаконно по тимчасовим угодам оренди, 50% від сум, отриманих по таких договорах, до обласного бюджету не надходило. Тому ОСОБА_5 були укладені договори зберігання майна, що є цілком законним.

Свідок ОСОБА_27 суду показав, що надає послуги юридичного характеру КП КОР „Ремпобуттехніка” на підставі укладеного цивільно-правового договору. Після того, як ОСОБА_5 приступив до виконання обов’язків директора вказаного підприємства, отримав від нього завдання щодо вивчення законності укладених договорів, оскільки попередній керівник розірвав договори оренди, погоджені з Фондом комунального майна, та уклав тимчасові угоди оренди без дотримання процедури їх укладення. Вказані тимчасові угоди не породжували правових наслідків і тому з метою мімінізації ризиків були укладені договори зберігання майна фізичних осіб, які займалися господарською діяльністю, як підприємці, оскільки існувала заборона на укладення договорів оренди нежитлових приміщень. Перед укладенням договорів зберігання майна особисто спілкувався з ФОП, надавав текст договору зберігання майна, деякі ФОП погодились з умовами договорів зберігання, підписавши їх на 2-3 день, деякі – відмовились.

Обвинувачення посилається на те, що укладені ОСОБА_5 договори зберігання майна є удаваними угодами, спрямованими на приховання іншого правочину, який насправді вчинений, а саме договорів оренди не житлових приміщень.

Однак, вказане ствердження є безпідставним. Договори зберігання майна, укладені між КП КОР „Ремпобуттехніка” в особі директора ОСОБА_5 та фізичними особами – підприємцями, не визнані недійсними в установленому законом порядку. Як вказується в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78р. (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.92 та № 15 від 25.05.98) „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, у тому разі, коли правочин суперечить законові, суд постановляє рішення про визнання недійсним укладеного сторонами правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочину.

Оскільки угоди, а саме договори зберігання, недійсними не визнані, є діючими договорами, посилання обвинуваченого на їх удаваність є безпідставним.

Стаття 204 ЦК України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори зберігання, укладені ОСОБА_5 з суб’єктами господарювання, недійсними у встановленому законом порядку не визнані і тому посилання обвинувачення на їх удаваність є лише припущенням.

Судом був допитаний свідок ОСОБА_28 – головний ревізор Контрольно-ревізійного відділу у м. Біла Церква і Білоцерківського району Київської області, яка показала, що за зверненням прокуратури було проведено позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності Заводу „Ремпобуттехніка”. За наслідками перевірки складено акт, де було вказано суму збитків, завданих державі, які утворилися внаслідок того, що були укладені договори зберігання майна, а малися укладатись договори оренди, по яких необхідно було перераховувати 50 % орендної плати до обласного бюджету. Під час проведення перевірки встановлено, що в приміщеннях Заводу „Ремпобуттехніка” підприємці фактично здійснювали господарську діяльність тому перевірка прийшла до висновку, що підприємці фактично орендували приміщення, тобто договори зберігання їх майна є удаваними.

Після проведення перевірки контрольно-ревізійним відділом у м. Біла Церква і Білоцерківському районі Київської області ОСОБА_5, як директора комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” було направлено листа-вимогу від 20.12.2010 року № 11-16/1522, де у пункті 6 вказано: „В ході ревізії встановлено, що всупереч п. 10.1 Порядку надання в оренду та використання плати за оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області” від 06.11.2007 № 205-13-V, підприємством не здійснювалось перерахування до обласного бюджету 50 % від отриманої орендної плати, що призвело до недоотримання доходів обласним бюджетом збитків на загальну суму 22,50 тис.гривень. також, всупереч п. 10.1 Порядку надання в оренду та використання плати за оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області” від 06.11.2007 № 205-13-V, не проведено нарахування до обласного бюджету 50 % суми отриманих доходів за надане в користування майно, що призвело до недоотримання доходів обласним бюджетом (збитків) на суму 13,4 тис.гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року по адміністративній справі за позовом комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” до контрольно-ревізійного відділу у м. Біла Церква і Білоцерківському районі, Головного контрольно-ревізійного управління у Київській області вказаний пункт 6 рішення контрольно-ревізійного відділу у м. Біла Церква, викладено у листі-вимозі від 20.12.2010 № 11-16/1522 у частині зобов’язання комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” забезпечити надходження недоотриманих коштів від оренди майна у сумі 13400 гривень – визнано нечинним (т.7 а.с. 111-114).

Тобто вказаним рішенням підтверджено те, що від доходів, отриманих за договорами зберігання майна, нарахувань до обласного бюджету не здійснюється.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинів у сфері службової діяльності є вчинення дій (або бездіяльності) всупереч інтересам служби. Не встановлено в суді того, що укладаючи договори на зберігання майна фізичних осіб-підприємств на період заборони укладення договорів оренди, ОСОБА_5 діяв всупереч інтересам служби. ОСОБА_5, як керівник підприємства з комунальною формою власності, не міг виступати як орендодавець, оскільки орендодавцями відповідно до ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” могли бути лише Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, яке перебуває у комунальній власності. Укладаючи договори зберігання з суб’єктами господарювання, ОСОБА_5 діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до п. 7.4.4 Статуту комунального підприємства Київської обласної ради „Завод Ремпобуттехніка” (т.6 а.с. 2-13) укладав договори зберігання, які не визнані удаваними та не скасовані, зловживання своїм службовим становищем не допустив.

Службове зловживання належить до злочинів із матеріальним складом і визнається закінченим з моменту заподіяння шкоди (істотної, тяжкої) правам, свободам та інтересам фізичних осіб або державним, громадським інтересам чи інтересам юридичних осіб. ОСОБА_5 звинувачено у завданні збитків обласному бюджету на загальну суму 253829 гривень 57 копійок, що є так званою упущеною вигодою, яка утворилася внаслідок того, що ОСОБА_5 укладав з фізичними особами – підприємцями договори зберігання належного вказаним особам майна, а повинен був, на думку обвинувачення, укладати договори оренди не житлових приміщень.

Однак, згідно п. 9 Порядку надання в оренду та використання плати за оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007 року № 205-12 V, орендна плата визначається відповідно до ринкової вартості нерухомого майна у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ринкову вартість майна при наданні його в оренду визначають із залученням належних суб’єктів оціночної діяльності.

Згідно цього Порядку для укладення договорів зберігання майна незалежної оцінки нерухомості не вимагається, що підтвердили свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_26 вказані свідки не тільки підтвердили правомірність укладення ОСОБА_5 договорів зберігання, але й спростували факт заподіяння збитків обласному бюджету. Крім того, вказані свідки підтвердили те, що ОСОБА_5 не міг без погодження з Фондом комунального майна укласти договори оренди, а завдяки укладенню договорів зберігання вдалося зберегти контрагентів та отримати додаткові доходи для виплати заробітної плати працівникам комунального підприємства „Завод Ремпобуттехніка”, сплати податків та інших платежів до бюджету тощо.

Після зняття мораторію на укладення договорів оренди відповідно до звіту № 2367 про оцінку ринкової вартості вбудованих нежитлових приміщень спеціалістами Фонду комунального майна Київської обласної ради (а не ОСОБА_5В.) було проведено розрахунок орендної плати за користування майном комунального підприємства та підготовлено проекти відповідних договорів оренди. ОСОБА_5, як директор комунального підприємства, діючи в межах своїх повноважень та ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, повинен був лише підписати підготовлені спеціалістами Фонду комунального майна проекти договорів з підприємцями та повернути їх для підписання до Фонду комунального майна.

Незважаючи на те, що вже у вересні-жовтня 2010 року згідно заяв підприємців, які виявили бажання співпрацювати з КП КОР „Завод Ремпобуттехніка” було підготовлено та направлено на підписання до Фонду комунального майна Київської обласної ради проекти договорів оренди та інші необхідні документи, спеціалістами контрольно-ревізійного відділу в розрахунок неотриманих 50 % до обласного бюджету від сум за договорами оренди включено період аж до 31 березня 2011 року.

Окрім того, обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони службового зловживання є певні мотиви: корисливі мотиви, інші службові інтереси, інтереси третіх осіб. ОСОБА_5 звинувачено в тому, що укладаючи договори зберігання майна замість договорів оренди він діяв в інтересах третіх осіб – суб’єктів господарювання.

Проте в суді всі свідки – суб’єкти господарювання, показали, що після укладення договорів зберігання майна вони почали сплачувати більші суми, ніж сплачували за попередніми договорами оренди.

Цей факт підтверджено також порівняльною таблицею за підписом головного бухгалтера комунального підприємства „Завод Ремпобуттехніка” ОСОБА_25, (т.7 а.с. 115-116), яка підтверджує той факт, що сума оплати за договорами зберігання перевищувала суму оплати за договорами оренди.

Отже обов’язкова ознака суб’єктивної сторони службового зловживання у діях ОСОБА_5 відсутня.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки наведені вище докази свідчать про відсутність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, про відсутність складових злочину: об’єктивної та суб’єктивної сторін, про відсутність тяжких наслідків, завданих державним інтересам, ОСОБА_5 за ч.2 ст. 364 КК України підлягає виправданню.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався, судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, і по суду виправдати.

Речові докази: прибуткові касові ордери: № 77 від 31 березня 2011 року ; № 80 від 31 березня 2011 року; № 67 від 30 березня 2011 року; № 55 від 9 березня 2011 року; № 52 від 2 березня 2011 року; № 320 від 31 грудня 2010 року; № 323 від 31 грудня 2010 року; № 300 від 3 грудня 2010 року; № 308 від 22 грудня 2010 року; № 302 від 3 грудня 2010 року; № 301 від 3 грудня 2010 року; № 284 від 29 листопада 2010 року;№ 295 від 30 листопада 2010 року;№ 275 від 9 листопада 2010 року;№ 276 від 11 листопада 2010 року;№ 273 від 5 листопада 2010 року;№ 261 від 28 жовтня 2010 року; № 237 від 29 вересня 2010 року; № 239 від 29 вересня 2010 року; № 212 від 31 серпня 2010 року; № 227 від 23 вересня 2010 року; № 218 від 1 вересня 2010 року; № 197 від 26 серпня 2010 року; № 199 від 27 серпня 2010 року; № 201 від 27 серпня 2010 року;№ 164 від 21 липня 2010 року; № 184 від 3 серпня 2010 року; № 159 від 12 липня 2010 року ; № 166 від 22 липня 2010 року;№ 167 від 26 липня 2010 року; № 17 від 31 січня 2011 року; № 27 від 4 лютого 2011 року; № 8 від 18 січня 2011 року; № 12 від 31 січня 2011 року; № 3 від 10 січня 2011 року; №4 від 10 січня 2011 року; № 42 від 1 березня 2011 року; договори зберігання: № 24- 06/22 від 24 червня 2010 року; № 24-06/5 від 24 червня 2010 року; № 24-06/9 від 24 червня 2010 року; № 24-06/12 від 24 червня 2010 року; № 01-07/13 від 01 липня 2010 року; № 24-06/4 від 24 червня 2010 року; № 24-06/2 від 24 червня 2010 року; № 24-06/15 від 24 червня 2010 року; № 24-06/10 від 24 червня 2010 року; № 06-07/11 від 06 липня 2010 року; № 24-06/3 від 24 червня 2010 року; № 24-06/16 від 24 червня 2010 року; № 24-06/17-01 від 24 червня 2010 року; № 29-07/28 від 29 липня 2010 року; № 24-06/20 від 24 червня 2010 року; № 24-06/6 від 24 червня 2010 року; № 24-06/7 від 24 червня 2010 року; № 14-01/1 від 14 січня 2011 року; № 29-06/1 від 29 червня 2010 року; № 01-11/11 від 11 листопада 2010 року – зберігати в матеріалах справи (т. 2 а.с.66-274, т.3 а.с.68-195).

Зняти арешт, накладений постановою слідчого від 26.07.2011 року на майно ОСОБА_5, а саме автомобіль НОМЕР_1.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_29