Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1303/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у склад головуючого судді Скобельського С.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Коростені адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій направомірними та стягнення недовиплачених коштів передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , -

встановив:

Позивач 03 липня 2009 року звернулась до суду з даним позовом і просить рішенням суду стягнути на її користь з відповідача недовиплачені кошти в сумі 6294,40грн. за період з 1.01.2006 року по 31.12.2008 року, що передбачені ст. 37 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обґрунтовуючи тим, що він являться пенсіонером за віком, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.

В заяві до суду позивачка просила справу розглядати у її відсутність в порядку письмового провадження, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав листа, в якому просять суд розглядати справу у його відсутність, в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнають.

Суд уважає, що дану справу можливо розглянути у відсутність сторін, в порядку письмового провадження, за наявністю матеріалів, що є в справі.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач являється пенсіонером, проживає в м. Коростені - зоні гарантованого добровільного відселення, являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стаття 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає компенсації громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Рішеннями Конституційного суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконстутиційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України" на 2008 рік, в тому числі абзац другий, третій та четвертий частини першої ст.37 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дане рішення є чинним з моменту його винесення і має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Згідно п.1,2,4 Постанови КМУ №936 від 20.09.2005 року „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, використовуються кошти державного бюджету, головним розпорядником яких є Мінпраці, а розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Виплата компенсацій та допомог певних видів, в т.ч. і передбачених ст. 37 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у зв’язку з чим вимоги позивача в частині стягнення коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають частковому задоволенню, а саме за період з 1.06.2008 року по 31.12.2008 року в межах строків позовної давності і обмежень визначених законодавством.

Обмірковуючи питання про розмір сум виплат суд виходить із розміру мінімальної заробітної плати, який був визначений законодавством у спірний період.

За таких обставин відповідач повинен виплатити позивачу, кошти передбачені ст.37 вищевказаного Закону в розмірі 1503,30 гривні за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року в межах позовної давності, виходячи з проведеного розрахунку відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати, який становив:

з 1.06.2008 р. по 1.10.2008 р,- 525 грн. (525 х40%)х4 =840 грн.; з 1.10.2008 р.по 1.12.2008 р. -545 грн. (545х 40%)х 2 = 436грн.; з 1.12.2008 р. по 31.12.2008р.-605грн. (605х40%)х1=242грн., а всього (840+436+242)=1518 - 14,70грн. (отриманих за вказаний період коштів в розмірі 2, 10 грн) = 1503,30 гривень;

В спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Оскільки розпорядником цих коштів в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації та управління пенсійного фонду України в Коростенському районі тому суд, стягує з них дані кошти, так як відповідачі не вчинили передбачені законодавством дій, що забезпечують права позивача.

Керуючись ст. ст.6,9,11,12,87, 98, 99, 158-163, 167 КАС України, ст. 37 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936 "Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України від 28.12.2007 року №107- VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року, суд, -

постановив

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково визнавши дії посадових осіб відповідачів неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 - допомогу в зв’язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст. 37 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 1503,30 грн.(сума визначена без визначення податків і обов’язкових платежів) за період з 1.06.2008 року по 31.12.2008 року, а в решті позовних вимог відмовити за їх безпідставністю..

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Копію постанови суду направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Суддя