Справа № 2а-1354/09 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2009 року
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Іваненко Т.В.
з секретарем Божок Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Народицької РДА про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА невиплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закону) в сумі 43483,66 грн., мотивуючи тим, що він отримував доплату, що встановлена Законом, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір невиплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.
Позивач в судове засідання не з’явився, але просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але надіслав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Позивач з 15.01.1999 року по 06.10.2005 року працював в СТОВ «Зоря» , а з 18.04.2006 року по даний час працює Державному підприємстві « Народицький спецлісгосп » та проживає в АДРЕСА_1
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 – в сумі 13,2 грн.за період з травня 1999 року по жовтень 2005 року , та в сумі 10,50 грн . за період з квітня 2006 року по грудень 2008 року
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, довідками.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) передбачені наступні виплати:
ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 3 мінімальні заробітні плати, а у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема:
для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 1320 тис.крб. (13,2 грн. за гр. реф.), а громадянам , які працюють в зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,50 грн. за гр. реф.)
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем, як вбачається з розрахунків, ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.05.1999 по 31.12.1999 року , з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року , з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року ,з 01.01. 2002 року по 31.12. 2002 року, з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.06.2004 р. по 31.12.2004 р., з 01.01.2005р. по31.10.2005р., з 01.07.2007 по31.12.2007р., з 01.05.2008 р. по 31.12.2008 р
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, смт.Народичі відноситься до зони безумовного (обов’язкового) відселення, а с.Радча Народицького району до зони добровільного гарантованого відселення .
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 1.01.1999р. - 74 грн.,
з 1.04.2000р. - 90 грн.,
з 1.07.2000р. - 118 грн.,
з 1.01.2002р. - 140 грн.,
з 1.07.2002р. - 165 грн.,
з 1.01.2003р. - 185 грн.,
з 1.12.2003р. - 205 грн.,
з 1.09.2004 р. - 237 грн.,
з 1.01.2005 р. - 262 грн.,
з 1.04.2005 р. - 290 грн.,
з 1.07.2005 р. - 310 грн.,
з 1.09.2005 р. - 332 грн.,
з 1.04.2008 р. - 525 грн.,
з 1.10.2008 р. - 545 грн.,
з 1.12.2008 р. – 605 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:
по ст.39 Закону:
- за 1999 рік: 74х3х8- 105,60 =1670,40 грн.;
- за 2000 рік: 74х3х3 + 90*3*3+118*3*6-144,47= 3455,53 грн.;
- за 2001 рік: 118х3х11-131,97=3762,03 грн.;
- за 2002 рік: 140х3х6+165*3*6- 141,22 =5348,78 грн.;
- за 2003 рік: 185х3х8-97,53= 4342,47 грн.;
- за 2004 рік: 205х3х3+237х3х4-79,90=4609,10 грн.;
- за 2005 рік: 262х3х3+290х3х3+310х3х2+332*3*2-117,44 = 8702,56 грн.;
- за 2007 рік : 440*2*3+460*2*3-63,00=5337,00 грн.
- за 2008 рік: 525х2х5+545х2х2+605х2х1-84,00= 8556,00 грн., а всього за ст.39 Закону 45783,87 грн.
Позивач просив суд стягнути на його користь загальну суму невиплачених коштів – 43483,66 грн., судом було встановлено, що на користь позивача підлягає стягненню сума - 45783,87 грн., а тому на підстави ч.2 ст.11 КАС України суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача з відповідача слід стягнути визначену судом суму, вийшовши за межі позовних вимог.
Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та визнає дії відповідача протиправними.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у фіксованому розмірі, протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 01.05.1999 по по 31.10.2003 року, з 01.06.2004 р. по 31.10.2005р., з 01.07.2007 по 31.12.2007р., з 01.05.2008 р. по 31.12.2008 р.- в сумі 45783,87 грн.
Відповідач від сплати судового збору звільнений.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ: