Справа № 1-155/2009 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    03 червня 2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                                                    головуючого – судді Ільченка О.І.,

                                                    при секретарі – Іценко Ю.О.,

                                                    з участю прокурора Антоненка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України не судимого,

за ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

    В середині лютого 2009 року близько 18 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_1,  перебуваючи в будинку № 23 по пров. Ставковий у смт. Линовиця Прилуцького району, на грунті ревнощів, під час сварки, умисно наніс дерев”яною палицею удар по лівій нозі своїй співмешканці ОСОБА_2, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді косого перелому н/3 великогомілкової кістки лівої гомілки з незначним зміщенням, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров”я більше 21 дня.

    У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним за пред’явленим йому обвинуваченням та суду пояснив, що дійсно під час виниклої сварки завдав свій дружині удар палицею по нозі, в результаті чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ноги. У скоєному щиро розкаюється та вже примирився з потерпілою.

    Після роз»яснення судом вимог ст. 299 КПК України підсудний висловив думку, підтриману прокурором і потерпілою, не досліджувати матеріали справи, а тому суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, так як такі ніким не оспорюються, а лише обмежитись допитом ОСОБА_2

    Потерпіла ОСОБА_2 у суді підтвердила нанесення їй підсудним ОСОБА_1 удару палицею по нозі в результаті чого вона отримала перелом ноги та лікувалася в лікарні. До свого співмешканця ОСОБА_1 жодних претензій не має, бо вони примирилися та просить пом’якшити йому міру покарання.    

    Оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_1 в результаті яких потерпіла отримала перелом ноги, правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст.122 КК України, як умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинили тривалий розлад здоров”я.

    Щире каяття суд визнає обставою, що пом»якшує покарання підсудного.

    Обтяжуючих покарання обставин для ОСОБА_1 судом не встановлено.

    Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, як середньої тяжкості; особу винного, як таку, що є несудимим (а.с. 26), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 38), згідно висновку наркологічної експертизи підсудний страждає та потребує лікування від хронічного алкоголізму (а.с. 24), думку потерпілої, яка примирилася з співмешканцем.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів міра покарання підсудному повинна бути обрана у межах санкції статті у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном.    

    Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 93-1 КПК України, -

ЗАСУДИВ :

    ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки.

    Відповідно до вимог ст. 76 КК України засудженого зобов»язати періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Позов Прилуцького міжрайонного прокурора - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі Прилуцької центральної районної лікарні – 345,51 грн. на відшкодування витрат за лікування потерпілої ОСОБА_2

    Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню – підписку про невиїзд до вступу вирока в законну силу.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення даного вироку.

        Головуючий:                                                             О.Ільченко