Справа № 2-506/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

22 червня 2009 р.                                     Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області (третя особа – ОСОБА_2)   про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

          Представник відповідача – Ренійської міськради позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечує, просив розглянути справу у його відсутності.  

    Третя особа – ОСОБА_2 щодо позову заперечень, додаткових заяв не надав, просив розглянути справу без його участі.

    Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі також.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 – померла 15.03.1999р.; копії квитанцій про сплату за комунальні послуги; копія свідоцтва про народження позивачки; копія свідоцтва про укладення шлюбу позивачки із ОСОБА_4; копія технічного паспорту на будинок  № 6  по вул. Комсомольській в м. Рені; копія свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 13.06.2005р.; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, із якою спільно проживала та вела господарство до її смерті. За життя ОСОБА_3 (д/п Балмуш) В.І. на  праві власності на підставі договору забудови від 29.05.1969р. належав житловий будинок № 6 по вул. Комсомольській в м. Рені. На випадок смерті ОСОБА_3 майном, належним їй, не розпорядилася, 15.03.1999р. - померла. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Після закінчення 6-тимісячного строку нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.06.2005р. на Ѕ частину житлового будинку, згідно ст. 1299 ЦК України право власності на частину нерухомості було зареєстровано, про що свідчить відповідний витяг з електронного реєстру прав власності. При зверненні за прийняттям спадщини позивачка оформила право власності тільки на половину нерухомості, оскільки вважала, що на іншу її частину буде претендувати її батько – чоловік померлої – ОСОБА_2  Однак, він  цього не зробив, за прийняттям спадщини навіть не звернувся і у теперішній час не заперечує, щоб право власності на іншу Ѕ частину нерухомості оформила позивачка. Оформивши право власності на Ѕ частину будинку, позивачка прийняла спадщину фактичним управлінням та володінням спадковим майном в порядку ст. 549 ЦК України 1964р. і на іншу Ѕ частину нерухомості. Через те, що оформити право на спадщину в даний час неможливо, це питання повинно вирішуватися у судовому порядку. На момент смерті ОСОБА_3 разом із нею мешкали позивачка та  її чоловік (третя особа у справі). Після смерті матері позивачка доглядає за будинком в цілому, несе всі витрати по його утриманню, обробляє земельну ділянку. Третя особа спадщину не прийняла, на неї не претендує.

Таким чином,  позивачка фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлої матері і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою  не визнана,  інші  спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1964р. для прийняття спадщини встановлюється строк - шість місяців, який обчислюється з моменту відкриття спадщини, якщо спадкоємець  протягом вищезгаданого терміну не подав заяви  про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Позивачка по справі є спадкоємицею першої черги за законом (ст. 529 ЦК України). Вона юридично  прийняла спадщину лише на її Ѕ частину, щодо іншої Ѕ частини -   вона управляє та  володіє майном померлої матері, несе відповідні витрати по його утриманню, тобто вона фактично прийняла спадщину. Як виходить з положень ст. 346 ЦК України 2003р. однією із підстав  припинення права власності  є  смерть власника.  Згідно із ст. 25 ЦК України правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Згідно п.4 постанови ПВСУ «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» № 4 від 24.06.1983р. (яка діяла на момент виникнення спадкових відносин), якщо у строк, передбачений для прийняття спадщини,  позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку. Факти належності іншої 1/2 частини будинку померлій ОСОБА_3 та прийняття спадщини позивачкою після її смерті знайшли своє належне підтвердження в ході розгляду справи. З урахуванням викладених позивачкою та  досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на відповідну частину будинку.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213    ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549  ЦК України 1964р., ст.ст. 25, 346 ЦК України 2003р., -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на іншу 1/2 частину житлового будинку із надвірними  спорудами, розташовану по вул. Комсомольській, № 6  в м. Рені Одеської області, що належала ОСОБА_3 (д/п Балмуш) ОСОБА_5, померлій 15.03.1999 року.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                          Суддя: підпис

            Копія вірна: суддя