ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2007 р. Справа № 14/31"НМ"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_2. (довіреність від 10.12.2006 року),від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Житомир
на постанову господарського суду Житомирської області
від "30" жовтня 2006 р. у справі №
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Житомир
до Житомирські митниці, м. Житомир
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ Державного казначейства України у Житомирській області
про визнання нечинним та скасування рішення митного органу
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Житомирської області від 30.10.06 року у справі №14/31"НМ" позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання нечинним та скасування рішення митного органу та талону відмови НОМЕР_13 - частково задоволено. Визнано недійсним талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів НОМЕР_1.Стягнуто з відповідача на користь позивача - 1,70 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржувану постанову скасувати в частині не задоволених позовних вимог та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначив, що не погоджується з постановою суду першої інстанції, просить визнати оцінку митної вартості товару за методом №3- за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів не чинною і необґрунтованою та скасувати рішення начальника сектора ВКМВ та начальника Житомирської митниці Шпирки О.М. щодо визначення митної вартості товару, визначеної в декларації митної вартості НОМЕР_2.
На думку скаржника, митному органу були надані всі необхідні документи в підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. Відповідач міг визначити митну вартість користуючись 1 методом визначення митної вартості товарів відповідно до ст. 266 Митного кодексу України.
Представник позивача в засіданні суду підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Житомирської області необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити повністю.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів викладених у скарзі, вважає постанову місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема відповідач зазначив, що відповідно до п.6, ч. 2 ст.11 МК України одним із завдань митних органів є здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуютьсяя через митний кордон України, укладених в установленому законом порядку.
Також скаржник вказав, що оскільки позивачем було надано відомості про заявлену митну вартість не в повному обсязі та виникли обґрунтовані сумніви у достовірності заявленої митної вартості (цінова інформація бази даних ІАМУ ДМСУ щодо подібних товарів була вище заявленої вартості до митного оформлення), посадовою особою митного органу у відповідності з п. 2.1 Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом ДМСУ №828 від 02.12.03р., на аркуші №1 декларації митної вартості вчинено напис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість, та зазначені у п. 15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Представники відповідача - Житомирської митниці та третьої особи - відділу Державного казначейства України у Житомирській області в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги апеляційна інстанція встановила наступне.
27.12.2005р. декларантом ТОВ "Житомир-Термінал-Сервіс" з метою митного оформлення вантажу - філе мінтаю свіжомороженого без шкури, без кісток виробництва "Dalian Guofu aguatic products and food co.," (Китай) в кількості 25000кг., вартістю 101000,00 грн., що становило 4,04 грн, (0,80 доларів США) за кілограм, було надані митному органу вантажну митну декларацію НОМЕР_3 (далі ВМД) (а.с. 73), в якій зазначено, що отримувачем вантажу є приватний підприємець ОСОБА_1, а відправником - P.L.T. Internation Inc (Швейцарія).
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом було подано дo Житомирської митниці декларацію митної вартості - 1 (далі ДМВ -1) від 27.12.2005р (а.с. 9) та супровідні документи, а саме: зовнішньоекономічний контракт НОМЕР_4, товаросупровідні документи, комерційний інвойсНОМЕР_5, специфікація №7 до контракту НОМЕР_6, сертифікат походження товару (країна походження Китай), в якій було визначено митну вартість в такому ж розмірі, як і в ВМД - 101000,00 грн., при цьому позивачем в повному обсязі були сплачені митні платежі з цієї суми до державного бюджету.
Здійснюючи контроль за правильністю митної оцінки товару (митної вартості), у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою поданих документів та їх відповідністю вимогам законодавства, Житомирською митницею було встановлено, що за наявними даними цінової інформації митне оформлення подібної (аналогічної) продукції на тих же комерційних умовах проводилося за значно вищими цінами.
При митному оформленні поставленого позивачу товару та визначенні його митної вартості, службовою особою Житомирської митниці, за результатами розгляд товаросупровідних документів та ДМВ -1, відповідно до п. 2.1 Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Державної митної служби України від 02.12.2003р. за № 828 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003р. за № 1192/8513, на зворотній стороні аркушу №1 вищезазначеної ДМВ-1 було учинено напис про необхідність подання документів, передбачених п. 15 Постановою КМ України №1375 від 28.08.2003р., однак декларант позивача повідомив відповідача про неможливість надання додаткових документів, що підтверджується його підписом на зворотній стороні аркушу № 1 ДМВ -1 (а.с. 99).
Оскільки такі вимоги виконані не були, Житомирська митниця виписала позивачеві Картку відмови у митному оформленні товарів та інших предметів НОМЕР_7 з відривним талоном (а.с. 8).
Декларант позивача подав митниці для митного оформлення вантажу нову митну декларацію ВМД-2 НОМЕР_8 (а.с. 74,75) з пакетом документів, в т.ч. декларацію митної вартості форми ДМВ-2 НОМЕР_9 (а.с. 76,77), в якій митна вартість ввезеного на ім'я СПД ОСОБА_1товару, була самостійно визначена ним (декларантом) шляхом проведення коригування у бік збільшення за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів та становила 185335,00 грн.
У зв'язку із збільшенням митної вартості товару сума митних платежів (податків і зборів) відповідно збільшилася та була добровільно сплачена позивачем до державного бюджету України в розмірі 16867,00 грн. (а.с. 62).
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень Митного кодексу України (ст.259 МК України).
Згідно з ч.4 ст.262 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.
Статтею 266 Митного кодексу України запроваджено такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6). Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.1 п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375 (далі "Порядок"), митна вартість товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається на підставі підтвердних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. Під час визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів, враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Згідно з п.12 Порядку митна вартість товарів, що ввозяться (імпортуються) підприємствами на митну територію України, заявляється декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ-1 або ДМВ-2 за умови, що ці товари ввозяться (імпортуються) на митну територію України із застосуванням відповідного митного режиму або попередньо заявлений митний режим щодо таких товарів змінюється на інший, який передбачає обкладення цих товарів податками і зборами (обов'язковими платежами). Декларація митної вартості за формою ДМВ -1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів. Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування одного з передбачених статтями 268-273 Митного кодексу України методів оцінки: за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервного.
Пунктом 14 Порядку визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає: угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї; рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи; рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу); пакувальні листи; ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.
Як свідчать матеріали справи, позивач використав метод оцінки товару за ціною угоди, надавши митниці відповідні документи.
Статтею 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі потреби в підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
Відповідно до ч.2 п.2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. №439/10719, на вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.
Перелік таких документів наведено в п.15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України: установчі документи підприємства, що переміщує товари; угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація; ліцензійні чи авторські угоди; замовлення на поставку товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається; інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.
На законну вимогу митниці позивач додаткових документів не надав.
Частиною 2 статті 265 Митного кодексу України встановлено, що в разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Зазначене також передбачено частиною 2 пункту 6 та пунктом 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Крім того, відповідно до ст.16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (чинної на період виникнення правовідносин між сторонами) при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.
Житомирською митницею було встановлено, що згідно з ціновою інформацією ІАМУ Державної митної служби України митне оформлення подібної (аналогічної) продукції на тих же комерційних умовах (режим ІМ 40) здійснювалось за ціною 7,07 грн. (1,4 дол. США за 1 кг.) та 7,93 грн.(1,57 дол. США за 1 кг), тобто митна вартість вантажу "філе мінтаю свіжомороженого" по ВМД-1 НОМЕР_3 була занижена на 175 %.
Джерелом інформації для розрахунку митної оцінки були дані про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів за ВМД НОМЕР_10 та ВМД НОМЕР_11 в ціновій базі даних ІАМУ ДМСУ (а.с. 116-119).
У зв'язку з обгрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості (товар відправлявся не виробником продукції; не надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості; митна вартість аналогічної продукції згідно з ціновою інформацією ІАМУ ДМСУ вища, ніж заявлена; в сертифікаті походження товару (а.с. 103,104) відправником зазначено Ляонінг Ченг КО ЛТД № 71 Ренмін Роад Далян (Китай)), інспектором відділу контролю митної вартості та номенклатури Житомирської митниці у відповідності з вимогами п,2 Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом ДМСУ від 02.12.2003р. №828, правомірно була здійснена митна оцінка товару на підставі методу З ст.266 Митного кодексу України, з урахуванням ст. 269 вищезазначеного Кодексу (в редакції, що діяла на період виникнення правовідносин між сторонами).
Відповідно до ст. 269 Митного кодексу України для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються), з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки як якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку, країна походження, виробник.
Із застосуванням цього методу підприємцю ОСОБА_1 визначена ціна 1,57 дол. США за 1 кг філе мінтаю
За даними журналу "Огляд цін українського та світового товарних ринків" на Європейському ринку ціна мінтаю тихоокеанського подвійної заморозки, американського походження становить 2,85 дол. США за один кілограм, а походженням з інших країн - 2,35-2,85 дол. США за 1 кг (а.с.105).
Відповідно до ст.80 Митного кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів НОМЕР_13 від 27.12.05р. враховуючи наступне.
Порядком заповнення й використання Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.04.1999р. №239, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.05.1999р. за №300/3593 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів з відривним талоном відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів заповнюється в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, пред'явлених до митного контролю митному органу України підприємством або перевізником, що самостійно декларує товари, чи особою, уповноваженою на декларування. Картка й Талон заповнюються посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про неможливість пропуску на митну територію України чи митного оформлення задекларованого митному органу вантажу, спричинену наявними обставинами (забороною до переміщення через митний кордон, заявленим режимом, поданими документами, несплатою належних митних та інших платежів тощо).
Талон відмови від 27.12.2005р. за змістом відповідає наведеним вимогам.
Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги висновок спеціалістів бухгалтерів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.04.2006р. за №3386, наданий позивачем, оскільки зазначений висновок спростовується матеріалами справи. В ньому дається правовий аналіз обставинам справи та чинному законодавству, тоді як це є прерогативою суду.
Доводи скаржника спростовуються вищезазначеним, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, однак вважає постанову господарського суду Житомирської області від 30.10.06р. у справі №14/31«НМ» необгрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254, п.п. 6 і 7 Прикінцеви та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Житомирської області від 30 жовтня 2006 року у справі скасувати в частині часткового задоволення позову та стягнення судового збору.
Прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів НОМЕР_12, виданого Житомирською митницею.
В решті постанову господарського суду Житомирської області залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддук. 5 прим.
1- до справи
2,3- сторонам
4- третій особі
5- в наряд