ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2007 р. Справа № 8/5501
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Гочачілов К.М., довіреність №05 від 13.03.2007р., Степанова Т.Ю., довіреність №06 від 13.03.2007р.,
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "07" листопада 2006 р. у справі
за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький
до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат", м. Хмельницький
про стягнення 5600 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.11.06 рокуу справі №8/5502 у позові Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ло відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат" про стягнення 5600 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги-задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при винесенні рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вказав, що рішенням адміністративної колегії Відділення від 30.12.2004 №50-рш у справі №63/04-21-04 було встановлено, що Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.13, ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шляхом неподання інформації на запит Відділення у встановлений строк до 27.10.2004р.
Також скаржник зазначив, суд неправомірно застосував скорочений строк позовної давності один рік, передбачений п.1, ч.2, ст.258 ЦК. Відділення вважає, що у даному випадку слід застосовувати передбачений статтею 223 ГК загальний строк позовної давності, який статтею 257 ЦК встановлений у три роки.
Представники позивача в судовому засіданні підтримати доводи викладені в апеляційній скарзі, вважають рішення суду першої інстанції необгрунтованим, просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, проти доводів викладених в апеляційні й скарзі заперечив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач явку свого уповноваженого представника в засіданні суду не забезпечив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційна інстанція встановила наступне.
Рішенням адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 листопада 2004р. №33-рш за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у справі №41/04-19-04 на ВАТ "Домобудівний комбінат" накладено штраф у розмірі 2800 гривень.
Рекомендованим листом від 17.11.04р. №51991 на адресу відповідача (супровідний лист від 17.11.04р. №19/2703-8) було відправлено копію рішення адміністративної колегії від 16.11.2004р. У листі відповідача було попереджено, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Рішення адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.2004р. № 33-рш відповідачем отримано 18.11.2004р., що підтверджується листом Хмельницької дирекції Поштамту - ЦПЗ №1 від 05.03.2005 р. №231.
Тридцятиденний строк, протягом якого відповідач зобов'язаний був сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочався з 19.11.2004р. і закінчився 18.12.2004 р. У зазначений строк відповідач штраф не сплатив. Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за прострочення сплати штрафу позивачем нараховано пеню за період з 21.12.2004р. по 04.07.2006р. : 1)розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 42.00 грн. (2800 х 1,5% = 42 гривні, де: 2800 гривень - розмір штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.2004р. №33-рш за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 41/04-19-04; 1,5% - розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення, відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"); 2) за період з 21.12.2004 по 04.07.2006р. сума пені за прострочення сплати штрафу складає 23562 гривень (561 день х 42,00 гривні = 23562,00 гривень, де: 561 день - кількість прострочених днів за період з 21.12.2004 по 04.07.2006; 42,00 гривні - розмір пені за один день прострочення сплати штрафу). Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Зважаючи на зазначене, позивач просить стягнути 5600 гривень, з них : 2800 грн. - не сплачений штраф та 2800 грн. - пеня за прострочення сплати штрафу.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 241 ГК України грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської, діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф. Статтею 239 ГК України цей штраф віднесено до групи адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання, котрі порушили правила здійснення господарської діяльності.
Рішенням адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 листопада 2004 №33-рш було встановлено тридцятиденний строк сплати штрафу з моменту отримання даного рішення. Строк сплати штрафу розпочався 19.11.2004р.і закінчився 18.12.2004р.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені у добровільному порядку, органи Антимонопольного комітету стягують штраф та пеню в і судовому порядку.
Пунктом 1 ст. 223 ГК України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим кодексом. Господарським кодексом України не передбачено інших строків позовної давності для стягнення адміністративно - господарських санкцій.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно п. ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки строк сплати штрафу закінчився 18.12.2004р., то з цього моменту у позивача з'явилось право на звернення з позов до суду для захисту свого порушеного права. Позивачем в свою чергу подано позов до суду лише 07.09.2006р.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем пропущено річний строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України, для звернення з позовом до суду про стягнення штрафу у розмірі 2800 грн., на підставі рішення адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 листопада 2004 р. № 33-рш.
Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання забов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Строк нарахування штрафних санкцій (пені) в даному випадку закінчився 09.08.2005р. З врахуванням п.1 ст.223 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, міський господарський суд правомірно вказав, що позивачем пропущено річний строк позовної давності для звернення з позовом в суд про стягнення пені у розмірі 2800 грн.
Апеляційна інстанція частково погоджується з доводами скаржника, що в законодавстві про захист економічної конкуренції не визначені строки позовної давності щодо звернення органів АМКУ до суду. Так, у ст.42 Закону України "Про захист економічної конкуренції " зазначено, що строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Тобто, зазначена стаття передбачає лише строки притягнення до відповідальності, а не строки пред'явлення вимог про стягнення у судовому порядку штрафу та пені.
Як було вже вищевказано, норми ЦК і ГК України визначають строки позовної давності (загальний та скорочені строки) для реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання.
Таким чином, на думку суддів колегії, місцевий господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Доводи скаржника не грунтуються на нормах чинного законодавства і матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає оскаржуване рішення від 7 листопада законним і обгрунтованим.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Хмельницької області від 07 листопада 2006р. у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.
Справу №8/5501 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.
1- до справи
2,3- сторонам
4- в наряд