Справа № 2-660/09

РІШЕННЯ

Іменем  України

            19 травня 2009  року    Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська

у складі:

головуючого

судді                                                                  Чебикіна

В.П.

при

секретарі                                                                      

    Власенко М.М.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.

Дніпропетровську справу за позовом Опікуна над дітьми Комунального закладу

соціального захисту Центру соціально-психологічної реабілітації дітей

управління-служби у справах дітей Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 до ОСОБА_4  про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивач в особі опікуна над дітьми Комунального закладу соціального

захисту Центру соціально-психологічної реабілітації дітей управління-служби у

справах дітей Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2. 30.01.2009 року

звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, де

вказує, що в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей з 09.07.2008

року знаходиться на повному державному утриманні ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачка по справі – ОСОБА_4

Геннадіївна є його матір’ю, яка вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 29.01.2007 року засуджена за ст. ст. 309 ч.2, 70 КК

України на строк 2 роки 6 місяців. У зв’язку із її засудженням дитина

залишилася без батьківського піклування. ОСОБА_5 з 09.07.2008 року та по

теперішній час проходить курс реабілітації та знаходиться на повному державному

утриманні. Опікуном неповнолітнього є ОСОБА_2.

           Вона вказує, що відповідачка матеріальну допомогу на дитину не надає

тому, вона вимушена була звернутися до суду з  позовом. Просила стягнути з

відповідачки ? частину з усіх видів заробітку у вигляді аліментів.

           У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги  та

просила суд їх задовольнити.

           Відповідачка у судове засідання не з’явилася, відбуває покарання у

Дніпродзержинській виправній колонії УДУВП у Дніпропетровській області № 34.

Згідно заяви з позовною заявою вона ознайомлена. Заперечень не надійшло.

           Суд, вивчивши матеріали справи, заслухав пояснення позивача, вважає,

що позов необхідно задовольнити  з наступних підстав.          

           Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Ленінської

районної у місті ради № 522 від 25.07.2008 року «Про влаштування малолітнього

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до державного закладу для

дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» в Центрі соціально-

психологічної реабілітації дітей з 09.07.2008 року знаходиться на повному

державному утриманні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с 9).

            Відповідачка по справі – ОСОБА_4 є матір’ю

неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що

підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого

відділом РАГС виконкому Ленінської районної Ради  м. Дніпропетровська

23.09.1996 року (а.с 5). Відповідачці привласнено прізвище ОСОБА_4 після

реєстрації шлюбу  26.04.2002 року з ОСОБА_6 (а.с 6).  

             Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.

Дніпропетровська від 29.01.2007 року ОСОБА_4 засуджено за

ст. ст. 309 ч.2, 70 КК України на строк 2 роки 6 місяців (а.с 12-16). У зв’язку

із її засудженням дитина залишилася без батьківського піклування.

             Згідно довідки від 27.01.2009 року ОСОБА_5 з 09.07.2008 року

та по теперішній час проходить курс реабілітації та знаходиться на повному

державному утриманні в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.

Опікуном неповнолітнього є ОСОБА_2 (а.с 11).

           Відповідачка матеріальну допомогу на дитину не надає  у розмірі,

передбаченому Законом, що підтверджується поясненнями позивача та відсутніми

письмовими запереченнями відповідача.

           У відповідності зі ст. ст. 180, 183 СК України батьки зобов’язані

утримувати та надавати матеріальну допомогу дитині, при цьому розмір аліментів  

на дитину  може бути не менш ніж неоподаткований мінімум доходів громадян.

          З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність

стягнути з відповідача аліментів на дитину у судовому порядку, починаючи

стягнення з моменту звернення позивача до суду, та до повноліття дитини,

оскільки відповідач є матір’ю дитини зобов’язана її матеріально утримувати.

Окрім цього, відповідач не надав суду доказів про надання такої матеріальної

допомоги щомісячно та у розмірі встановленому Законом. Таку допомогу вона має

можливість надавати, оскільки є працездатною.

           Керуючись ст. ст. 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 3, 7, 14, 57,

58, 88, 169, 197, 208, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

            Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, яка мешкає за

адресою: АДРЕСА_1, на утримання сина -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття та на

користь дитини у розмірі  ?  частини всіх видів заробітку (доходу), але не

менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

починаючи стягнення з 30.01.2009 року.

           Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь

держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи у суді у розмірі 250 грн.

            Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення

платежу за один місяць.

            Рішення може  бути оскаржено в апеляційному порядку  до

апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в

10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом  

подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                              В.П.Чебикін