Справа № 2-881 /2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И          

15  червня  2009 р.                               Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу  дійсним та визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

           Відповідачка ОСОБА_2 позов  визнала, проти задоволення позовних вимог не заперечувала, просила розглянути справу в попередньому судовому засіданні у її відсутності.

    Позивач на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: розписка від 04.05.2009р.; копія технічного паспорту на квартиру; копія договору дарування від 21.07.2006р.; копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно; довідка Ренійського БТІ про належність квартири.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду  із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2, зазначивши, що у травні 2009р. між ним та відповідачкою була досягнута домовленість про  купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідачка продала, а він купив  квартиру АДРЕСА_1 за 5 100 грн. 04.05.2009р. позивач передав відповідачці обумовлену суму, отримання якої підтверджується розпискою останньої, в якій зазначено, що гроші сплачені саме за купівлю нерухомості. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги укласти договір у письмовому порядку та засвідчити його нотаріально вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивач користується  придбаною нерухомістю, доглядає за її збереженням, сплачує всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивач неодноразово звертався до колишнього власника, однак, ОСОБА_2 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивача не реагує, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами і т.і. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на квартиру на себе, позивачу було роз’яснено, що  зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину.  Враховуючи вищенаведене, позивач  вимушений  був звернутися із позовом до суду.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу  повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута  взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, продавець передала документи,  нерухомість в натурі. Позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину постійно наглядає за схоронністю майна, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивача  знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений  із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачці передані гроші, позивачу – об'єкт нерухомості, яким він на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються розпискою від 04.05.2009р., крім того, обставини продажу, передачі грошей сама відповідачка не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивача з цього приводу відповідачкою не сприймаються, так як потребують додаткових матеріальних витрат.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов’язки відповідачки щодо квартири та встановленні  права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на  квартиру за позивачем.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213  ЦПК України,  ст.ст. 220,  328, 334, 386, 392, 657 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір купівлі-продажу від 04.05.2009р., згідно із яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_2,  - визнати  дійсним .  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                          Суддя: підпис

            Копія вірна: суддя