ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.06.09 15 год.50 хв. Справа №2а-789/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотової Ю.В.;
при секретарі - Мамедової Е.С.,
з участю: позивача – Максименка В.Т, довіреність від 03.03.2009 року № 68,
відповідача – Жиліна І.Б., довіреність від 15.03.2009 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі (вул. Одеська, 27, м. Севастополь, 99011), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулинар-А» (вул. Леніна, 42-А, м. Севастополь, 99011), про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 41251,39 грн.
Обставини справи:
03.06.2009 р. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі (далі по тексту Управління або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кулинар-А» (далі по тексту Товариство або відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми капіталізованих платежів у розмірі 41 251,39 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.06.2009 р. відкрито провадження у справі № 2а-789/09/2770, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.06.2009 р. закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Позовні вимоги позивач обґрунтував ст.ст. 21, 28, 46, 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 5.9 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», вважає, що відповідач, оскільки він ліквідується, повинен сплатити суму капіталізованих платежів.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав суду заперечення, відповідно до яких вважає, що не повинен сплачувати суму капіталізованих платежів, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 765 «Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не розповсюджується на випадки ліквідації підприємства відповідно до п.1. ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
,
ВСТАНОВИВ:
Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративнимисудами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення – ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ст. 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV (далі по тексту Закон № 1105) позивач має право вирішувати питання щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладання штрафів та з інших питань в судовому порядку.
Таким чином, позивач є суб’єктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 1105 страхувальниками для цілей застосування цього закону є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Як вбачається з матеріалів справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулинар-А» є страхувальником.
З робітником цього підприємства ОСОБА_3 10 лютого 2005 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується відповідними актами (арк.с. 6-11). Відповідно до ст.ст. 21 та 28 Закону України № 1105 позивачем прийнята постанова від 31.03.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_3 призначена щомісячна грошова виплата у сумі 102 грн. 31 коп.
26 березня 2009 року Товариство прийняло рішення про ліквідацію, про що повідомило Управління (арк.с. 12-13).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 46 Закону України № 1105 фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
- коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 765 «Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» був затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.
Відповідно до п. 5.9. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року N 36, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134, (далі по тексту Інструкція) для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 (із змінами). Ця Інструкція є чинною.
Згідно із зазначеною нормою Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 повинна застосовуватися у всіх випадках ліквідації підприємств, за виключенням випадку наявності у цього підприємства правонаступника.
Товариство ліквідується без правонаступника, а тому на нього розповсюджуюся вимоги нормативно-правових актів щодо капіталізації платежів.
Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю встановлено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. Розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів; 4) витрати на оздоровлення; 5) витрати на пенсійне забезпечення; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Відповідно до деталізованого розрахунку суми капіталізації платежів, наданого позивачем, потреба в капіталізації платежу по відшкодуванню шкоди потерпілої ОСОБА_3 складає 41 251, 39 грн.
За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.
Постанова у повному обсязі виготовлена 26.06.2009 р.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулинар-А» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 42-А, ідентифікаційний код 32294140) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27, ідентифікаційний код 25875509, рахунки в УДК України м. Севастополя № 37176400901001, 37176001000420, 37177400900001) суму капіталізованих платежів у розмірі 41 251,39 грн (сорок одна тисяча двісті п’ятдесят одна грн. 39 коп.)
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Лотова
Судді:
Суддя
Судді: