Справа № 2-606/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

  24 червня 2009 р.                                     Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Ренійської міської ради Одеської області   про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

          Представник відповідача – виконкому Ренійської міськради позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечує, просив розглянути справу у його відсутності.  

    Позивачка ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 – померла 25.11.1998р.; копія заповіту від 05.01.1989р.;  копія свідоцтва про укладення шлюбу позивачки із ОСОБА_3; копія договору купівлі-продажу від 26.09.1975р.; копія технічного паспорту на житловий будинок № 150 по вул. Дунайській в м. Рені.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.1975р. належала 1/4 частина житлового будинку із надвірними спорудами, розташована по вул. Дунайській, № 150 в м. Рені. Факт належності частини житлового будинку ОСОБА_2 підтверджується також технічним паспортом на нерухомість. На випадок смерті ОСОБА_2 розпорядилася належним їй майном,  05.01.1989р. залишила заповіт на ім’я онуки Мішкіної (нині шлюбне прізвище – ОСОБА_1) О.М., 25.11.1998р. - померла. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Проте, вона прийняла спадщину фактично, в порядку п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963р., оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Перед смертю ОСОБА_2 хворіла, позивачка доглядала за нею, купувала необхідні ліки, а після смерті бабусі – понесла  витрати на поховання, розпорядилася щодо майна померлої, організувала догляд за будинком, в даний час користується ним.

В даний час оформити право на спадщину за заповітом неможливо у зв’язку із тим, що відсутній витяг з Реєстру прав власності на житловий будинок, який через певні причини неможливо отримати в органах Ренійського БТІ.

Таким чином,  позивачка прийняла спадщину в порядку п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України 1963 р., що залишилася після померлої бабусі і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою  не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963р. для прийняття спадщини встановлюється строк - шість місяців, який обчислюється з моменту відкриття спадщини, якщо спадкоємець  протягом вищезгаданого терміну не подав заяви  про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Позивачка по справі є спадкоємицею за заповітом (ст. 534 ЦК України 1963р.). Вона юридично не прийняла спадщину, але управляє та  володіє майном померлої бабусі, несе відповідні витрати по його утриманню, тобто вона фактично прийняла спадщину. Як виходить з положень ст. 346 ЦК України 2003р. однією із підстав  припинення права власності  є  смерть власника.  Згідно із ст. 25 ЦК України правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Згідно п.4 постанови ПВСУ «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» № 4 від 24.06.1983р. (яка діяла на момент виникнення спадкових відносин), якщо у строк, передбачений для прийняття спадщини,  позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку. Факти належності 1/4 частини будинку померлій ОСОБА_2 та прийняття спадщини позивачкою після її смерті знайшли своє належне підтвердження в ході розгляду справи. З урахуванням викладених позивачкою та  досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на відповідну частину будинку.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213  ЦПК України, ст.ст. 534, 548, 549 ЦК України 1963 р., ст. 328  ЦК України 2003р., -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування  право власності на  1/4 частину житлового будинку із надвірними спорудами, розташовану по вул. Дунайській,  №  150 в м. Рені Одеської області, що належала ОСОБА_2, померлій 25.11.1998 року.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                          Суддя: підпис

            Копія вірна: суддя