ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" квітня 2007 р. | Справа № 27-26-31/474-05-7706 |
За позовом | державного підприємства „Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.В. Макарова” |
До відповідача | товариство з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Татра-Юг” |
Про стягнення 49106,91 грн. |
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від позивача | Галаніна В.М., довіреність № 157/68 від 14.02.2006 року; |
Від відповідача | Шпагін К.Д., довіреність від 09.11.2006 року; |
Суть спору: | Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення 49106,91 грн. |
19.12.2006 року за вх. 28775 Позивач надав до суду пояснення до позовної заяви, у якому просить суд стягнути з Відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 49106,91 грн.
У судовому засіданні від 22.12.2006 року Відповідач надав до суду письмові пояснення на виконання приписів Постанови ВГСУ від 10.10.2006 року.
У справі оголошувалась перерва за правилами статті 77 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача, суд,
встановив.
28.03.1996 року між ВО „Південний машинобудівний завод" (в подальшому перереєстрований в ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова»згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1407 від 09.09.00 р.) та СП з іноземними інвестиціями „Татра - Юг" у вигляді ТОВ був укладений договір оренди № 9649, згідно умов якого позивач передав відповідачу в оренду приміщення цеху № 32 , корпус № 1 загальною площею 7630 кв. м. та виробниче обладнання (додатки № № 1,2) для використання в цілях, передбачених Статутом відповідача, для виготовлення трамвайних вагонів виходом на програму не менш ніж 100 одиниць за рік до 1999 р. У відповідності з замовленнями покупців. Строк оренди - до 30.03.2046 року.
Протягом десяти днів після підписання договору приміщення передається Орендодавцем Орендарю за приймально-здавальним актом (п. 2.1.1 договору).
Орендар зобов'язаний вносити орендну плату у розмірі, порядку та строки, визначені договором і додатками до нього.
Пунктом 3.1 договору встановлюється, що оплата оренди здійснюється Орендарем у відповідності з розрахунком, який є невід'ємною частиною договору, і вартість орендованого майна індексується у випадку зміни Методики оцінки державного майна і внесення змін в інші акти, що регламентують порядок розрахунку і склад орендної плати. Оплата проводиться шляхом переказу грошових коштів на р/рахунок позивача щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом (п. 3.4 договору).
Згідно додатку № 3 до договору оренди, погодженого з відповідачем, розмір орендної плати складає 243491 крб., що в перерахунку становить 2395,02 грн., і підлягає індексації щомісячно з врахуванням індексу інфляції. За порушення строків внесення орендної плати нараховується пеня у розмірі не менш ніж 0,5% від суми недоїмки за кожний прострочений день.
Відповідно до доповнення № 1 від 29.03.1996 р. до договору оренди № 9649 від 28.03.1996 р. останній доповнений п. 3.7., за змістом якого сторони домовились на орендованих площах цеху № 32 здійснювати спільне освоєння виготовлення продукції, при цьому платежі, що передбачені договором, будуть здійснюватися після початку випуску серійних виробів з направленням коштів на підготовку виробництва.
В додатковій угоді № 2 від 15.04.1998 р. сторони передбачили, що Орендар бере на себе зобов'язання провести ремонтно - відновлювальні роботи на орендованих площах у відповідності з календарним планом (додаток № 1 до додаткової угоди) і передати поліпшення основних засобів Орендодавцю за актами приймання - передачі робіт.
Згідно копій акту приймання -передачі основних засобів в оренду СП „Татра - Юг" до
договору оренди № 9649 від 28.03.96 p., складений „......-" 1996 p., тобто дата складання відсутня.
В акті зазначається передача відповідачу частини виробничої площі цеху № 32 та обладнання у відповідності з додатками до договору. При цьому копія акту, що надана позивачем, містить дату підписання його позивачем 18.06.1996 p., а інша копія цього акту, що надана відповідачем, містить дату підписання його відповідачем 01.04.1999р.
Із оригінала акту, наданого позивачем господарському суду по справі № 6/170-05-5506 вбачається, що на ньому проставлена дата його складання ,,01.04.1996 р.", тоді як в оригіналі цього ж акту, наданого відповідачем, дата його складання відсутня і після підпису акта представником позивача (орендодавця) і скріплення печаткою останнього також відсутня дата „01.04.1996 p.", а після підпису акта представником відповідача проставлена дата ,.01.04.1999 p.".
Згідно банківської виписки з особового рахунку позивача за 30.09.04 р. відповідач (СП „Татра - Юг") перерахував позивачу; платіжним дорученням № 1180 179433.88 грн. «за оренду виробничої площі за угодою N 9649 від 28.03.96 р.»; період, за який сплачується орендна плата відповідачем не вказаний. Відповідач не вказував, за який період перераховував кошти по орендним платежам і в інших платіжних дорученнях, крім платіжного доручення № 831 від 27.12.1999 р., в якому вказано, що орендна плата по договору № 9649 від 28.03.1996 р. в сумі 38 650,50 грн. перерахована за 3 і 4 квартал 1999 р.
Користування орендованим майном почалося тільки з 1999 p., коли почався серійний випуск трамваїв, згідно доповнення № 1 договору оренди, а відтак, відповідач не повинен був здійснювати орендні платежі з 01.04.96р. по 01.04.99р., тому нарахування позивачем орендних платежів за цей період є неправомірним.
Доповнення № 1 від 28.03.96 р. до вказаного договору оренди, відображує домовленість сторін про сумісне освоєння виготовлення продукції і узгодження проведення-передбачених договором оренди платежів після початку випуску серійних виробів з направленням коштів на підготовку виробництва (трамваїв).
Вказане доповнення № 1 від 28.03.96 р. є невід'ємною частиною договору оренди, спрямоване на зміну умов сплати орендних платежів, яке не визнано судом недійсним.
Твердження представника ДП „Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про надання згідно з цим доповненням орендарю відстрочення платежів, а не зміна строку їх оплати, не підтверджується матеріалами справи, суперечить змісту самого Доповнення № 1, оскільки з нього вбачається, що сторони пов'язали з початком випуску продукції саме виникнення обов'язку у орендаря сплачувати орендні платежі з направленням коштів на підготовку виробництва трамваїв після проведення ремонту орендованих приміщень.
У такому випадку, договір оренди № 9649 від 28.03.96р. є угодою, що вчинена під відкладальною умовою, можливість чого передбачена ст. 61 ЦК УРСР, що діяв в період укладення договору оренди з доповненням № 1 від 28.03.96 р.
Відповідно до ст. 256 ЦК УРСР за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
Обов'язком наймача згідно п. і ст. 265 ЦК УРСР є своєчасне внесення орендної плати за користування майном (аналогічним чином ці питання врегульовані і діючим цивільним Кодексом від 16.01.03 p.-ст. 759 ч. 1, ч. 1 ст. 762).
Згідно титульного листа Технічних умов трамвайних вагонів ЮК Т665, підтверджує посилання відповідача на ту обставину, що вироблення передбаченої додатком № 1 продукції стало можливим не раніше 26.03.99 р. (дата затвердження Технічних умов Дніпропетровським державним центром стандартизації і метрології).
В той же час, ця дата узгоджується з датою підписання акту приймання - передачі орендованих приміщень, вказаною СП „Татра - Юг"- 01.04.1999 p.
Був складений один акт приймання - передачі приміщень і обладнання, в якому сторони на свій власний розсуд зазначили різні дати фактичної передачі в користування орендованого майна і дата проставлена відповідачем на вказаному акті є більш переконливою.
Також ці обставини підтверджуються тим, що Підприємство (позивач) не пред'являло відповідачу (СП „Татра-Юг" у вигляді ТОВ) рахунків для оплати орендних платежів в період з 1996р. по 1999р. і не пред'являлись в цей період претензії по сплаті заборгованості по орендній платі з вказаний період, а такі рахунки позивач пред'явив відповідачу тільки в грудні 1999р., а претензії пред'явив у 2001р.
З врахуванням наведеного, можна зробити висновок, що до квітня 1999 р. згідно умов договору оренди з додатком № 1 від 28.03.96 р. відповідач не повинен був сплачувати орендну плату, оскільки виникнення цього обов'язку залежало від умови початку випуску серійних виробів (трамваїв), тобто сам договір оренди в частині проведення розрахунків по орендній платі був укладений під відкладальною умовою.
Крім того, про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з СП „Татра-Юг" у вигляді ТОВ орендної плати за свідчать інші матеріали справи, а також надані позивачем пояснення з додатками до нього, із яких вбачається про відсутність заборгованості відповідача перед ним по орендним платежам за вказаний період, що випливає із назначеного нижче.
Так, платіжним дорученням № 831 від 27.12.99р., яке проведено банком 28.12.99 p., позивачу була перерахована орендна плата по договору № 9649 від 28.03.96р. в сумі 38651,50 грн. за 3 і 4 квартал 1999р. (липень - грудень).
А згідно супроводжувальному листу позивача від 02.06.05р. за № 121/554 у відповідь на запит відповідача про перерахування ним суми 179 433,88 грн. платіжним дорученням № 1180 від 30.09.2004 р. орендної плати по договору № 9649 від 28.03.96р. позивач повідомляє, що він погасив заборгованість відповідача по орендній платі за періоди, які вказані ним в наданій розшифровці із якої вбачається, що позивач знову погасив заборгованість за грудень 1999 р. в сумі 34188,93 грн. по своїй платіжній вимозі-дорученню № 992000 від 21.12.1999р. в яке позивач включив незаконно в порушення доповнення №1 від 28.03.1996р. до договору оренди №9649 від 28.03.96р. орендну плату за період з 01.04.1996 р. по 01.04.1999 р., про що зазначено вище.
Також в оплату вимоги-доручення (рахунок № 992000 від 21.12.1999 р.) була зарахована сума 125712,73 грн., перерахована відповідачем в рахунок орендних платежів по вказаному договору оренди платіжним дорученням № 61 від 17.04.2002р., що вбачається із листа позивача від 30.04.02р. №121/329, наданого до його пояснення від 22.05.2006р. №157/227 по справі № 6/170-05-5506.
Також із цього ж листа позивача від 30.04.02р. № 121/329 вбачається, що позивач в порушення доповнення № 1 від 28.03.96р. до договору оренди № 9649, яке є невід'ємною частиною останнього, зарахував в оплату своїх рахунків за 1995р., 1996р., 1998р. і по 24 березня 1999р. кошти, які відповідач перерахував йому в рахунок орендної плати платіжним дорученням № 64 від 17.04.2002р. в сумі 966675,09 грн.
Зарахування ДП „Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" отриманих за вказаними платіжними дорученнями коштів від відповідача у зазначених сумах в рахунок минулих платежів за весь період часу з моменту укладення договору оренди № 9649 від 28.03.96 р. не ґрунтується на угоді з Орендарем, здійснено без належних підстав і не може бути визнане правомірним.
Усі вище наведені факти вже встановленні господарським судом по справі № 6/170-05-5506, що підтверджується доданими до пояснення рішеннями: Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 p., Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2006 p., Ухвалою Верховного суду України від 30.11.2006 р.
Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак жодних доказів на підтвердження своїх доводів викладених у позовній заяві та поясненнях наданих під час судового засідання, - позивачем до господарського суду надано не було.
За таких обставин, позов державного підприємства „Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.В. Макарова”, з підстав зазначених в позові та поясненнях до позову, - задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок позивача, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. | В задоволенні позову відмовити повністю. |
Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Семенюк Г.В.