Справа №2-09\2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2009 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Кучерук І.Г.
при секретарі Новизинській Т.Б.
з участю представника позивача Вечеріної М.В.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВ «Арт Текстиль» до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості по інвентаризації товарно – матеріальних цінностей,
В И Р І Ш И В :
позов задовольнити
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Арт Текстиль» (рр 26005058247400 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ОКПО 32150143) заборгованість по інвентаризації товарів магазину «Білизна», розташованого за адресою м. Запоріжжя пр. Леніна, 147 на загальну суму 17775,29 грн. в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, а також сплачені позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 177,75 грн., та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього стягнути 17983(сімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят три) грн. 04 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу його оголошення, до Хортицького районного суду м. Запоріжжя подається заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа №2-09\2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2009 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Кучерук І.Г.
при секретарі Новизинській Т.Б.
з участю представника позивача Вечеріної М.В.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВ «Арт Текстиль» до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості по інвентаризації товарно – матеріальних цінностей,
в с т а н о в и в :
Позивач ТОВ «Арт Текстиль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому вказав, що відповідачка з 02.08.2004 року працювала продавцем магазину та з нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, з 01.02.2005 року працювала керуючою магазину. У період роботи відповідачка отримувала товар про що свідчать її підписи у накладних. У зв’язку з закриттям магазину 29.06.2006 року було заплановано проведення інвентаризації товарно матеріальних цінностей з якою відповідачка було ознайомлена та після проведення 03.07.2006 року було виявлено нестачу товару на суму 17775,29 грн. Інвентаризаційні описи відповідачка підписала. Відповідачка обіцяла погасити нестачу, але не погасила. Просить суд стягнути з відповідачки заборгованість по інвентаризації товарно – матеріальних цінностей у розмірі 17775,29 грн. та понесені судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила суду, що у лютому 2005 року була призначена на посаду керуючого магазином, при вступу на посаду не отримала офіційно товарно матеріальні цінності, фактично передачі товару не було, приміщення магазину не було ізольовано, в нічний час магазин охоронявся сторожем який не був офіційно оформлений на роботі, з нею працювало ще два працівники які обслуговували грошові кошти та товари, документи інвентаризації її заставили підписати, товар завантажили до машини та відвезли на склад у Дніпропетровськ, з товаром вона не їздила, хто розвантажував, хто відвозив, де товар зберігався вона не знає, при інвентаризації присутня не була. Також вказала, що рішенням Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 25.04.2007 року встановлено, що при розгляді справи про поновлення на роботі факту передачі їй будь яких матеріальних цінностей не було доведено. Просить у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, відмовний матеріал 1913(07) по заяві ТОВ «Арт Текстиль», вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка з 02.08.2004 року працювала продавцем магазину «Білизна» м. Запоріжжя пр. Леніна, 141 ТОВ «Арт Текстиль» з 01.02.2005 року працювала на посаді керуючого магазином(т.1 а.с.62). 02.08.2004 року між ТОВ «Арт Текстиль» та ОСОБА_3 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність(т.1 а.с.13, 62). 06.05.2005 року ОСОБА_3 була ознайомлена під підпис з посадовою інструкцією керуючого торговою точкою(т.1 а.с.6-8, 153-158).
Наказом №5-ин від 29.06.2006 року ТОВ «Арт Текстиль» у зв’язку з закриттям торгової точки - магазину «Білизна» м. Запоріжжя пр. Леніна, 141, була створена інвентаризаційна комісія для проведення позапланової інвентаризації станом на 01.07.2006 року, з яким відповідачка була ознайомлена(т.1 а.с.16).
Відповідно до розписки ОСОБА_3, на початок проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на товарно матеріальні цінності здано до бухгалтерії і всі товарно матеріальні цінності, що надійшли на її відповідальність оприбутковані, а ті що вибули, списані у видаток(т.1а.с.49,54). Розписка підписана ОСОБА_3 01.07.2006 року.
Згідно до інвентаризаційних описів №1 та №2 від 03.07.2006 року виявлена нестача товарно – матеріальних цінностей на загальну суму 17775,29 грн.(т.1а.с.14,15, 121-141, 147-152). Вказані описи підписані відповідачкою ОСОБА_3, яка тим самим була згодна з результатом інвентаризації.
Відповідно до пояснювальної від 26.09.2006 року ОСОБА_3 визнавала нестачу товару у магазині та вказувала, що не уважно слідкували за товаром під час знаходження покупців, не проводилася перевірка особистих сумок при закритті магазину, у нічний час у магазині знаходився охоронник(т.1а.с.12).
Згідно до наказу №399-к від 01.11.2006 року ТОВ «Арт Текстиль», ОСОБА_3 була звільнена на підставі ст.. 41 п.2 КЗпП України(т.1а.с.10).
На підставі заочного рішення Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 25.04.2007 року ОСОБА_3 була поновлена на роботі на посаді керуючого магазином(т.1а.с.62-63).
Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 131 КЗпП України працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.
Відповідно до ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано недостачею; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Згідно з посадовою інструкцією керуючого торговою точкою ТОВ «Арт Текстиль» від 03.05.2005 року, підписаною відповідачкою, п. 1.1 керуючий торговою точкою відноситься до категорії керівників і є матеріально відповідальною особою; п.3.1.6 керуючий контролює рух товару, товарні залишки на своїй точці; п.3.1.7. слідкує за станом товарно – матеріальних цінностей; п. 3.1.16 веде документацію торгової точки, складає та відправляє звіти; п.5.1.4 несе відповідальність за недостовірну інформацію про стан роботи торгової точки, показники фінансово господарської діяльності; п.5.1.7 несе відповідальність за спричинення матеріальної шкоди підприємству.
Суд сприймає критично твердження відповідачки, що вона не отримувала офіційно товарно матеріальних цінностей так як на протязі 2005 – 2006 року відповідачкою ОСОБА_3 приймалися, відповідно до накладних, товарно – матеріальні цінності за разовими документами: накладна №181 від 05.12.2005р.(т.1а.с.22-23), №156 від 12.12.2005р.(т.1а.с.5), №ААР-003608 від 01.12.2005р., №ААР-003551 від 05.12.2005р., №ААР-003998 від 28.12.2005р., №ААР-004008 від 26.12.2005р., №ААР-003167 від 05.11.2005р., №ААР-003134 від 08.11.2005р., №ААР-002784 від 11.10.2005р., №ААР-002501 від 03.10.2005р., №ААР-002920 від 27.10.2005р., №ААР-002921 від 26.10.2005р., №ААР-003392 від 28.11.2005р., №ААР-003468 від 29.11.2005р.(т.1а.с.43-48), №10 від 08.02.2005 р., № 126 від 05.06.2006 р., №51 від 03.03.2006 р., №30 від 06.02.2006р., №10 від 09.01.2006р., №108 від 02.08.2005 р.(т.1 а.с. 159-171).
Як керуюча магазином ОСОБА_3 складала та надавала ТОВ «Арт Текстиль» акти переоцінки: №171\1 від 06.12.2005р.(т.1а.с.10), №171\2 від 06.12.2005 року(т.1 а.с.24), №105 від 03.08.2005р.(т.1а.с.34-35).
Як керуюча магазином ОСОБА_3 надавала ТОВ «Арт Текстиль» за своїм підписом товарні звіти за грудень 2005 р.(т.1а.с.18-19), листопад 2005р., жовтень 2005р., серпень 2005р., вересень 2005р., (т.1а.с.26-33), лютий 2005 року, серпень 2005 р. (т.1 а.с. 172-188, 189-212), січень 2006р, лютий 2006р., березень 2006 р., червень 2006р.(т.2а.с.1-102).
Таким чином з огляду на надані суду документи, суд вважає, що ОСОБА_3 отримувала товарні цінності під підпис у накладній та тим самим підтверджувала своє відповідальне зберігання для подальшої реалізації перелічених у накладних товарів у кількості та на суму, що в них указані. Складаючи та надсилаючи до позивача акти переоцінки та товарні звіти відповідачка підтверджувала наявність у магазині зазначених у звіті товарно матеріальних цінностей у кількості та ціні.
Твердження відповідачки, що вона працювала на підприємстві позивача з серпня 2003 року а не з 02.08.2004 року, те що з серпня 2006 року у позивача був борг перед нею по заробітній платі, суд не приймає до уваги так як вони не являються предметом розгляду даної справи, а зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 не висувала.
Посилання відповідачки ОСОБА_3, у якості заперечення проти позовних вимог позивача, на рішення Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 25.04.2007 року, суд сприймає критично, так як предмет розгляду справи, по якій постановлено рішення, стосувався поновлення ОСОБА_3 на роботі на ТОВ «Арт Текстиль», та також у рішенні вказано, що на той час факту передачі їй будь яких матеріальних цінностей не було доведено.
Відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 17.07.2007 року, мотивом у відмові у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 висувалося те, що довести факт викрадення ОСОБА_3 не виявилося можливим, у діях ОСОБА_3 можливо є склад злочину передбаченого ст. 367 КК України, але спричинений збиток ТОВ «Арт Текстиль» складає 17775,29 грн., що недостатньо для вирішення питання про порушення кримінальної справи(т.1а.с.100).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 не надала доказів та не довела, що недостача по інвентаризації товарно – матеріальних цінностей магазину «Білизна» м. Запоріжжя пр. Леніна, 141, ТОВ «Арт Текстиль» від 03.07.2006 року, виникла не з її вини.
Таким чином позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені доказами, законні та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору та сума оплати витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 57, 60, 88 ЦПК України, ст. 130, 131, 134, 135-1 КЗпП України, ст. 1166 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
позов задовольнити
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Арт Текстиль» (рр 26005058247400 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ОКПО 32150143) заборгованість по інвентаризації товарів магазину «Білизна», розташованого за адресою м. Запоріжжя пр. Леніна, 147 на загальну суму 17775,29 грн. в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, а також сплачені позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 177,75 грн., та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього стягнути 17983(сімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят три) грн. 04 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу його оголошення, до Хортицького районного суду м. Запоріжжя подається заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: