Справа №2318/5541/12
2/705/9/15
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2015 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Мельничука Ю.В.
при секретарі Юхименко Г.В.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Уманська міська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування будинку недійсним, визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Уманська міська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування будинку недійсним, визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем.
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем майна, в якому вказала, що 24 січня 2009 року відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між нею та ОСОБА_2, вона стала власником житлового будинку 9-б по вул. Бетховена м. Умані Черкаської області, який відповідно до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Уманському відділку ЧООБТІ.
Власник цього будинку, вона ж сторона по договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 набула право власності на вищевказаний будинок згідно з договором дарування будинку від 12.02.2008 року.
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів дарування та купівлі-продажу, останній вказує на те, що ОСОБА_2 обманним шляхом заволоділа будинком 9-б по вул. Бетховена в м. Умані Черкаської області, який належав йому, а потім, внаслідок зловмисної домовленості з нею, продала цей будинок їй.
Проте такі твердження ОСОБА_1 не знаходять свого підтвердження і останній не надає доказів, щодо викладеного в своїй позовній заяві.
Вона ж навпаки, для того, щоб ОСОБА_1, який є її батьком, «не залишився на вулиці», оскільки ОСОБА_2 була повноправним власником будинку і на свій розсуд могла розпорядитися цим будинком, укладає з нею угоду про продаж будинку саме з тою метою, щоб батько ОСОБА_1 мав де дожити віка. За купівлю цього будинку вона передала ОСОБА_2 кошти в сумі 108919 гривень, що підтверджується п. 2.1, п. 2.2 договору купівлі-продажу будинку від 24.01.2009 року. На час укладення договору, спору стосовно вказаного будинку не було.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.01.2009 року вона є добросовісним набувачем майна, оскільки з часу придбання його у власність вчиняє всі необхідні дії, які належать їй виконувати відповідно до вимог чинного законодавства, а саме зареєструвала належну їй власність, здійснює за нею догляд, підтримує порядок, як в будинку, так і в прибудинковій території та здійснює інші заходи, пов’язані з власністю.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач майна набуває права власності на це майно і витребувати його в добросовісного набувача та власника неможливо, хоч в цьому випадку попередній власник майна ОСОБА_2 мала законне право на відчуження цього майна.
Відповідно до ст. 388 ЦК України тільки власник майна має право на витребування його з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача. Як вбачається зі справи, власником майна при його відчуженні була ОСОБА_2, а не ОСОБА_1, тому ставити питання про витребування його з її володіння ОСОБА_1 взагалі не має права, так як відповідно до цієї ж статті власник визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужував речі не має право на її відчуження.
Виходячи з наведеного, вважає, що вона є добросовісним набувачем майна, а саме будинку № 9-б по вул. Бетховена в м. Умані Черкаської області, а тому договір купівлі-продажу від 24.01.2009 року не може бути визнаний недійсним.
Просить ухвалити рішення суду, яким визнати її, ОСОБА_3, добросовісним набувачем будинку 9-б по вул. Бетховена в м. Умані Черкаської області, придбаного нею на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Уманської держнотконтори ОСОБА_4
До судового засідання позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про залишення її позовної заяви без розгляду.
Суд вважає, що заява позивача підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.207 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі в 5-ти денний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Головуючий Ю.В. Мельничук