Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Кам’янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 2-а-322/2011

УХВАЛА

08 лютого 2011 р. м. Кам’янка-Дніпровська

Суддя Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Яковлєва М.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги “Дітям війни”,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2011 року до Кам’янсько-Дніпровського районного суду надійшов вказаний позов, в якому позивач зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни”має статус дитини війни. Згідно із ст. 6 вказаного закону з 01.01.2006 року повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На протязі з 2006 року по цей час така соціальна допомога не виплачувалась. Позивач вважає зазначені дії УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі такими, що суперечать чинному законодавству.

Просить суд визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області, щодо не здійснення перерахунку та невиплати йому в повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 01.09.2009 року до 01.10.2010 року. А також зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії згідно до Закону “Про соціальний захист дітей війни” за періоди: з 01.09.2009 року до 01.10..2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Перевіривши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом 31 січня 2011 року. Від УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі надійшли заперечення в яких відповідач просив суд розглянути справу без участі його представника, у поданих суду запереченнях позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням положень ст.ст. 99, 100 КАС України.

Суд вважає, що підстави для відмови в задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку на звернення до суду відсутні, оскільки позивач не повинен слідкувати за правильністю нарахування та виплати періодичних виплат.

Проте, на думку суду, доводи позивача щодо необізнаності не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 р. в силу якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів суд вважає безпідставними. Відповідно до ст. 1 цього ж Закону “пенсійні виплати”- грошові виплати в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати; “пенсія”- щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом, а “пенсіонер”- особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Таким чином, дія норми ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”не поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з виплатами пов’язаними з державною соціальною підтримкою дітей війни, оскільки згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-IV від 18.11.2004 р. ці виплати не є “пенсією”або “пенсійними виплатами”в буквальному розумінні цього терміну, а є “підвищенням”у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, так само як і особа, яка має статус “дитини війни”не прирівнюється до “пенсіонера”.

Враховуючи положення ст. 99 КАС України, суд вважає, що позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав до 31 липня 2010 року.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

За таких підстав суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 31 липня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги “Дітям війни”за період з 01.09.2009 року по 01.10.2010 року включно залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_2