Судове рішення #5325776

Справа   № 2-3558/09

 

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И

             

05 червня 2009 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

                                   

головуючого   судді         Кузюри М.М.

при секретарі                     Петренко І.В.

за участю позивача           ОСОБА_1

представника відповідача     ОСОБА_2

       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про дострокове розірвання договору банківського вкладу, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

        в с т а н о в и в :

У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» , в якому  просить достроково розірвати договір банківського вкладу, укладений 31 січня 2008 року між ним та відповідачем, стягнути з відповідача 23 000 доларів США, які були внесені на депозитний рахунок позивача, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та повернути судові витрати, сплачені ним при поданні позовної заяви.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував своїм правом на отримання депозитних коштів, а також тим, що відмова відповідача виконати обґрунтовану на законі та умовами договору вимогу про дострокове повернення грошової суми з депозитного рахунку призвела до неможливості сплатити заборгованості перед третіми особами за лікування його дружини.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала , посилаючись на призначення Національним банком України у ТОВ «Укрпромбанк» тимчасової адміністрації та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 21 січня 2009 року до 21 липня 2009 року, стверджуючи, що банк не має можливості на даний час повернути позивачу суму вкладу. Також представник відповідача послалася на безпідставність позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, знаходить підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 31 січня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського вкладу № 1/0404592006463001, відповідно до якого відповідач прийняв у позивача грошові кошти в сумі  17 000 дол. США зі сплатою 12 %  річних строком до 29 січня 2011 року (а/с 8). Згідно додаткових договорів від 06 лютого, 29 лютого, 06 березня, 21 березня, 08 квітня, 05 травня, 07 серпня, 04 вересня та 08 жовтня 2008 року вкладник ОСОБА_1 на підставі п. 1.3 Договору банківського вкладу від 31 січня 2008 року збільшив суму вкладу на 271 дол. США євро та загальна сума вкладу станом на 08 жовтня 2008 року становила 23 000 дол. США (а/с 9, п. 2 договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, при виявленні бажання дострокового розірвання Договору, Вкладник письмово повідомляє Банк не менш, як за 2 банківські дні, не враховуючи день подання письмового повідомлення.

27 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Український промисловий банк» з заявою, в якій просив повернути йому суму вкладу 23 000 дол. США у зв’язку з необхідністю оплати операції дружині за межами м. Чернігова (а/с 10). 06 квітня 2009 року позивач повторно звернувся до ТОВ «Український промисловий банк» з заявою про повернення суми вкладу (а/с 11).

Відповідач умови договору не виконав, вклад у сумі 23 000 дол. США позивачу не повернув, посилаючись на введення тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів та вкладників (а/с 12).

Однак, суд вважає, що постанова Національного банку України, на яку посилається відповідач, як на підставу невиконання своїх договірних зобов’язань, суперечить положенням чинного Цивільного кодексу України і не може впливати на договірні стосунки між суб’єктами цивільних правовідносин, відносини між якими регулюються договором або законом.

Згідно  ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», поняття «Вклад» визначається як кошти у готівковій чи безготівковій формі, у валюті України чи іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умов договору .

Умовами договору, зокрема, п. 2.1.5, передбачено повернення вкладу, зазначеного у п. 1.1. договору,   у готівковій або безготівковій формі за вибором Вкладника, відповідно, до виплати позивачу ОСОБА_1 належить вклад у доларах США.

   

Відповідач зазначених вимог закону та договору не виконав, тому, за вказаних обставин, позовні вимоги позивача про дострокове розірвання Договору та стягнення з відповідача суми банківського вкладу, а також повернення сплачених при подачі позову судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до додатку № 1 до Договору (а.с. 33), при достроковому поверненні вкладу за ініціативою вкладника проценти по вкладу нараховуються в залежності від строку знаходження Вкладу на Рахунку. Представник відповідача надала суду відповідні розрахунки, за якими сума, що належить до виплати позивачу станом на день розгляду справи (04 червня 2009 року) складає 19 458.59 доларів США вкладу та 2 659.05 доларів США процентів, а всього 22 117.64 доларів США (а.с. 51-54).

Позивач ОСОБА_1 погодився з наданими розрахунками, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню на вказану суму.

Позивач також просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., завдану внаслідок моральних та фізичних страждань неправомірними діями відповідача, яку обґрунтовує тим, що йому у зв’язку з хворобою його дружини та проведенням чисельних операцій за межами м. Чернігова, неповерненням на першу вимогу банківського вкладу, він не мав можливості своєчасно та в повному обсязі оплатити заборгованість перед третіми особами за лікування дружини, що порушило його нормальні життєві стосунки.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки главою 71 ЦК України, якою врегульовані питання банківського вкладу, не передбачено можливість відшкодування моральної шкоди, пов’язаної із неналежним виконанням договірних зобов’язань. Підстави відшкодування моральної шкоди не передбачені також умовами укладеного між сторонами договору банківського вкладу.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 218 ЦПК України,  ст. ст. 610, 611, 625, 1058, 1060, 1065, 1075    Цивільного кодексу України,  суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про дострокове розірвання договору банківського вкладу, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати достроково договір № 1/0404592006463001, укладений 31 січня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 19 458, 59 доларів США заборгованості за договором банківського вкладу та 2 659, 05 доларів США нарахованих відсотків, а всього 22 117, 64 доларів США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 1 700 грн. судового збору та 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1 730 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення, та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

   

      Суддя                                                                                         М.М. Кузюра

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація