Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на повторне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2008 року по справі за позовом   ОСОБА_2  до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»  про стягнення страхових виплат і відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення з останньої на його користь страхової суми в розмірі 1666 грн. та на відшкодування моральної шкоди 3332 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 51 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 2904 грн.

Позов мотивований тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 27.01.2008 року був пошкоджений його автомобіль TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1,  який  позивач застрахував у відповідача згідно договору комплексного добровільного страхування  № 32-33-001154 від 04.12.2007 року. Про страховий випадок він своєчасно письмово повідомив ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», яка замовила та оплатила проведення експертної оцінки пошкодженого транспортного засобу. Але після неодноразових звернень до відповідача страхова виплата йому сплачена не була. Неправомірними діями ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» йому заподіяно моральної шкоди у вигляді душевних страждань, погіршенні стану здоров'я,  порушенні звичайного способу життя.

Ухвалою суду від 19 лютого 2009 року до участі у справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_1(а.с. 53).

19 лютого 2009 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 франшизу в сумі 500 грн. та заподіяну йому моральну шкоду в сумі 3332 грн., з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» - страхову виплату в сумі 1666 грн., судові витрати просив стягнути з відповідачів пропорційно (а.с. 50).

19 березня 2009 року по справі було винесено заочне рішення (а.с. 61-62), яке скасовано ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2009 року і даною ухвалою до участі у справі в якості співвідповідача залучено Закрите акціонерне товариство  «ПРОСТО-страхування».   

Повторним заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»  на його користь 1666 грн. страхової виплати та 1125 грн. на відшкодування судових витрат, а всього - 2791 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 1502 грн. на відшкодування судових витрат, а всього - 3502 грн., стягнуто з ЗАТ «ПРОСТО-страхування» на його користь 500 грн. страхової виплати як відшкодування різниці матеріальної шкоди, 375 грн. на відшкодування судових витрат, а всього - 875 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2009 року в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 2000 грн. та 1502 грн. судових витрат та ухвалити нове рішення, яким у позові до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити та змінити рішення в частині стягнення судових витрат, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що після залучення її до участі у справі в якості співвідповідача, уточнені позовні вимоги їй надіслані не були, про стягнення з неї франшизи та  моральної шкоди вона дізналась лише із тексту заочного рішення від 19.03.2009 року. На її адресу була надіслана лише первісна позовна заява та вона була повідомлена судом про залучення її в якості співвідповідача, але належним чином оформленого позову з обґрунтуванням позовних вимог саме до неї їй надіслано не було.

Також, апелянт не погоджується з висновком районного суду про те, що вона є винною у заподіянні позивачу моральної шкоди, оскільки обґрунтування позивачем у позовній заяві заподіяння йому моральної шкоди незаконними діями страховика виключає покладання відповідальності за заподіяння цієї ж моральної шкоди на іншу особу.

В апеляційній скарзі вказується на неправильний розподіл  судових витрат між  відповідачами, оскільки суд не врахував, що матеріальні вимоги задоволені повністю, а моральна шкода - частково.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які наполягали на законності рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди та судових витрат, а також зміні в частині розподілу судових витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду  справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду оскаржується в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди та в частині розподілу судових витрат між відповідачами.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вона є безпосередньо винною у заподіянні позивачу такої шкоди, а також з того, що даний розмір відшкодування відповідає об'єму моральних страждань, отриманих позивачем із-за пошкодження транспортного засобу, та необхідності його відновлювального ремонту, неможливості використання його за призначенням і отримання нервового потрясіння під час ДТП і її наслідків, що призвело до порушення звичайного способу та умов проживання позивача.

Однак з таким висновком районного суду не погоджується апеляційний суд через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також через неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 27.01.2008 року з вини ОСОБА_1 сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами адміністративної справи по притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України (а.с. 33-48).

Вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 внаслідок ДТП складає 2166 грн. (а.с. 13-16).

04.12.2007 року ОСОБА_2 уклав з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» договір комплексного добровільного страхування вищевказаного автомобілю № 32-33-001154 строком дії з 05.12.2007 року до 04.06.2008 року (а.с. 8).

ОСОБА_1 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у ЗАТ «ПРОСТО-страхування», що підтверджується полісом № ВА/0876259 (а.с. 69).

Звернення позивача до суду було обумовлено відмовою ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» у виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування.

При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Позивач ОСОБА_2 не довів своїх позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

ОСОБА_2 в своїй первісній  позовній заяві (а.с. 1) обґрунтовував спричинення йому моральної шкоди неправомірними діями ВАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Після залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 і заявлення  позивачем уточнених позовних вимог про стягнення з неї моральної шкоди в сумі 3332 грн., у судовому засіданні представник позивача обґрунтовував підстави її стягнення саме із ОСОБА_1, але у порядку, встановленому ст. 119, ч. 2 ст. 173 ЦПК України  в письмовому вигляді додаткового обґрунтування своїх позовних вимог суду не надавав.

Крім того, матеріалами справи не підтверджена наявність моральної шкоди у ОСОБА_2 за відсутності відповідних доказів.   

За викладених обставин, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.   

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо апеляційний суд змінює рішення або ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати позивача по даній справі складаються із витрат по оплаті судового збору в розмірі 51 грн. щодо позовних вимог майнового характеру (а.с. 1-2) та 17 грн. щодо позовних вимог немайнового характеру (а.с. 3-4), витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.(а.с. 5-6), витрат на правову допомогу  в розмірі 2904 грн. (а.с. 11, 84-85) відповідно до угоди про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 (а.с. 9).

Виходячи з того, що позов задоволено частково, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2166 грн. позов задоволено, а в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 3332 грн. відмовлено, то апеляційний суд враховує наступні витрати, що підлягають відшкодуванню:

-   на відшкодування судового збору - 51 грн.;

-   на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн.;

-   на відшкодування витрат на правову допомогу - 1694 грн.

        При цьому, при визначенні розміру витрат на правову допомогу апеляційний суд враховує часткове задоволення позову та вимоги Постанови КМ України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

        Таким чином, загальна сума судових витрат, що підлягає відшкодуванню на користь позивача,  становить 1775 грн.         

Оскільки із ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» стягнуто на користь позивача 1666 грн., що становить 77% від задоволеної суми, то з нього на відшкодування судових витрат належить стягнути 1366 грн. 75 коп. (1775 грн. х 77%); із ЗАТ «ПРОСТО-страхування», враховуючи суму матеріального відшкодування  500 грн. (23% від задоволеної суми), підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 408 грн. 25 коп. (1775 грн. х 23%).  

За таких обставин, апеляційний змінює рішення районного суду в частині стягнення  судових витрат із Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» і Закритого акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування».

           Керуючись ст.ст. 1167, 1188 ЦК України, ст.ст. 88,  303,  307, п.п. 2,  4 ч. 1 ст. 309,  313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України,    апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   - задовольнити.

Повторне заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди та судових витрат - скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та судових витрат.

Повторне заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2009 року в частині стягнення судових витрат із Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» і Закритого акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» - змінити, збільшивши суму, що стягується з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 до 1366 грн. 75 коп., а суму, що стягується із Закритого акціонерного  товариства «ПРОСТО-страхування» на користь ОСОБА_2 до 408 грн. 25 коп.   

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 Головуючий:                                          Судді: