Справа № 3-5173/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Кицюк В.П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2012 року, приблизно о 22 годині 35 хвилин, ОСОБА_1, керував мопедом по вул. Рибальській у м. Києві з ознаками алкогольного сп’яніння, що свідчить про порушення ним п.2.5, 2.9 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився у присутності двох понятих.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що водію заборонено управляти транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або знаходячись під дією наркотичних або токсичних засобів. На вимогу працівника ДАІ водій зобов’язаний пройти у встановленому порядку медичне освідчення для визначення алкогольного сп’яніння ( п. 2.5 Правил).

Згідно ст. 130 КУпАП відповідальність за цією нормою настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, або у разі відмови особи, яка керую транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Таким чином зазначена норма встановлює презумпцію знаходження водія у стані алкогольного ( наркотичного, тощо) сп’яніння, якщо останній відмовився пройти медичний огляд у встановленому законом порядку.

З протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника ДАЇ вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння. Зазначене також підтверджується поясненнями свідків- понятих та не заперечувалося ОСОБА_2 в судовому засіданні, який зазначив, що від проходження медичного огляду відмовився у зв’язку з тим, що в дійсності керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп’яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке носить суспільно небезпечний характер, позитивні дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення такого роду, за його твердженням має самостійний заробіток, і вважає можливим призначити йому стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 279, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Строк пред’явлення постанови для виконання – 3 місяці.

.

Суддя                                                                                          В.П. Кицюк