Справа № 2-а-398/2009р.

П О С Т А Н О В А

І М ЕНЕМ    У К Р А Ї Н И

    05 червня 2009 року         Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді  Висоцької Н.В.,

      при секретарі –  Крапивній Г.В., Александровій Г.В.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_2 України в Київській області,  ОСОБА_3 про визнання неправомірними  дій суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                                                В С Т А Н О В И В :

                Позивач звернувся до суду з цією позовною заявою в порядку адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що постановою АІ № 100296 від 14 березня 2009 року ІМД Броварського взводу ДМ прапорщика ОСОБА_4 ( прізвище не розбірливе) його було визнано винним у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу у розмірі 340,00 грн.. Посадова особа вважає, що 11 березня 2009 року  о 12 год. 15 хв. на 44 км а/д Київ-Чернігів с. Залісся, при обмеженні швидкості руху 60 км/год,  позивач  на автомобілі НОМЕР_1 рухався із швидкістю 90 км/год, тому на  думку посадовця  він скоїв  адміністративне правопорушення  передбачене  ч. 1 ст. 122 КУпАП. З даною постановою позивач  не згоден, вважає, що вона є незаконною та підлягає скасуванню. Вважає, що дана постанова розглянута з порушенням вимог ст. 268 КУпАП. Працівник  УДАІ розглянув дану справу без участі позивача, визнав його винним в скоєнні адміністративного  правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП і наклав на нього стягнення, передбачене даною статтею, не вказавши навіть в своїй постанові  про обставини, які  пом’якшують або обтяжують його відповідальність. Посадовець не роз’яснив  позивачеві  його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, тому він не знав, що має право скористатися  допомогою адвоката при розгляді даної справи, що має право надати докази, що має можливість ознайомитися з матеріалами справи перед її розглядом. Не знаючи своїх прав позивач не міг захиститись від обвинувачення, не міг надати відповідні документи  для правильного вирішення даної справи. Вважає, що це є суттєвим порушенням його конституційних прав.  Посадовець не викликав  позивача на місце розгляду даної справи, укрив від нього день і час розгляду даної справи, а після винесення постанови фальсифікував його підпис, в графі постанови «підпис особи, відносно якої винесено постанову» розписався замість позивача. Позивач не визнавав та не визнає свою вину у скоєнні вищезгаданого адміністративного  правопорушення, заперечує, що в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач  не міг надати працівнику ВДАІ своїх пояснень до адміністративного протоколу, бо у нього не було такої можливості, на місці складення  протоколу його не зупиняли, протокол для підпису не надавали, транспортним засобом він взагалі на той час не керував, автомобілем керувала його дружина ОСОБА_5, а він знаходився в салоні автомобіля в якості пасажира, та був свідком того, що дружина керувала автомобілем зі швидкістю не більше 75 км/год. В позивача виникли сумніви в  справності приладу яким вимірювалася швидкість, його не повідомили  коли даний прилад проходив перевірку, в позивача є всі підстави вважати, що використаний працівниками  ВДАІ прилад для вимірювання швидкості перебуває в несправному стані, має погрішності у вимірах. Тим більше, що рух на цій ділянці дороги дуже пожвавлений, автомобілі йдуть нескінченним потоком, під час заміру швидкості  його автомобіля швидкість інших автомобілів могла відобразитися на технічному засобі для вимірювання швидкості. З даних фотокарток  та протоколу незрозуміло де проводилось  фотографування, чи в межах обмеження швидкостей чи поза її межами, ким проводилось фотографування та на якій підставі. Відповідно до ст. 33 КУпАП України, при накладенні штрафу враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. Всі вищевказані обставини пройшли поза увагою посадовця при розгляді даної справи. Накладаючи на  позивача адміністративне стягнення,  посадовець взагалі ці обставини не вияснив, та не вказав, чи встановлені по справі обставини, що пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. За таких обставин позивач вважає, що в його  діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП, а постанова АІ№ 100296 від 14.03.2009 року ІДМ Броварського взводу про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню.

              У судовому засіданні позивач підтримав  свої вимоги, просить визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення  його до адміністративної відповідальності, постанову на місці складання постанови не підписував, за кермом не перебував в  час зазначений в постанові, копію постанови не отримував по почті, отримав під час розгляду справи в суді по почті. Позивач також просить вимоги в частині стягнення з відповідача на його користь витрати на юридичну допомогу згідно квитанцій не розглядати.

Відповідач ОСОБА_3 та  представник відповідача ОСОБА_2 України в Київській області неоднаразово викликались в судове засідання, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи в суді, надіслали заперечення по даній справі, звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без їх участі.

Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_5 повідомили, що дійсно  11.03.2009 року вона перебувала за кермом вказаного автомобіля. Їй відомо що на ім»я чоловіка прийшло повідомлення про необхідність з»явитись до ВДАЇ Корюківського району, постанова про притягнення до відповідальності не надходила.

Суд, вислухавши позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних підстав. Згідно ст. 289 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десять днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому КАС України.

Постановою АІ № 100296 від 14 березня 2009 року ІМД Броварського взводу ДМ прапорщика ОСОБА_4 позивача було визнано винним у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу у розмірі 340,00 грн.. Посадова особа вважає, як вказано в постанові, що 11 березня 2009 року  о 12 год. 15 хв. на 44 км а/д Київ-Чернігів с. Залісся, при обмеженні швидкості руху 60 км/год,  позивач  на автомобілі НОМЕР_1 рухався із швидкістю 90 км/год, тому на  думку посадовця  він скоїв  адміністративне правопорушення  передбачене  ч. 1 ст. 122 КУпАП. Поясненнями позивача в судовому засіданні підтверджується, що він був позбавлений можливості в установлений законодавством строк оскаржити дану постанову, так як копію даної постанови не отримав, згідно наданого конверту та повідомлення (а.с. 10) про накладення на його стягнення згідно постанови дізнався 08.04.2009 року, в подальшому під час розгляду справи було встановлено , що зробив підпис в постанові в приміщенні ВДАЇ Корюківського РВ УМВС в Чернігівській області 09.04.2009 року, а тому суд вважає позивач  пропустив строк звернення до суду з поважних причин, який відповідно до  ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 100 КАС України необхідно поновити за усною заявою в судовому засіданні для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2009 року.

 З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 100296 від 14 березня 2009 року ІМД Броварського взводу ДМ прапорщика ОСОБА_4  вбачається, що адміністративне стягнення на позивача накладено за перевищення швидкості руху. Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення у якому вказано, що швидкість руху вимірювалася приладом "Визир", який  має функції фотозйомки. З даної фотокартки та постанови незрозуміло де проводилось  фотографування, чи в межах обмеження швидкості чи поза її межами, ким проводилось фотографування та на якій підставі.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 141 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапис притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.

Позивачем та свідком в судовому засіданні було повідомлено , що момент фіксування правопорушення позивач не перебував за кермом вказаної машини, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності йому не була направлена за місцем проживання. Відповідачем у протоколі та постанові вказано, що фотознімок зроблений приладом для вимірювання швидкості "Визир" серійний номер 0811473. Але згідно свідоцтва № 22-2/0843275 радіолокаційний відеозаписуючий пристрій для вимірювання швидкості "Визир" призначений для контролю за швидкісним режимом руху автотранспорту співробітниками Державної автомобільної інспекції, але він не працює у автоматичному режимі, так як для використання приладу та фіксування факту порушення правил дорожнього руху необхідне втручання співробітника Державної автомобільної інспекції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач у судові засідання не з'явився і не надав доказів, які підтверджують правомірність винесеної постанови.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративну відповідальність є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, показами технічних засобів та приладів, які мають функції фото- і відеозапису, які використовуються під час нагляду за дотриманням правил,норм та стандартів, які застосовуються для безпеки дорожнього руху. При цьому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП дана норма носить імперативний характер відносно можливості використання тільки тих технічних засобів та приладів, які мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису та можуть бути використані, як докази по справі. Таким чином, при складанні здійсненні зйомки і винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги даної норми, а також порушені вимоги ст. 280 КУпАП. Так, відповідачем не встановлено, чи був винен саме позивач в скоєнні правопорушення, враховуючи, що окрім показів вимірювача швидкості руху , будь-які інші докази не надані по справі. Покази свідка, допитаного в судовому засіданні, не спростовують доводів позивача, крім того свідок в судовому засіданні повідомив, що саме він перебував за кермом, що виключає можливість відповідальності позивача по даній адміністративній справі. Дана обставина не перевірялась, на даний час вичерпані можливості для спростування обставини повідомленої свідком в судовому засіданні, крім того зважаючи на строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП та в зв»язку з тим, що на теперішній час вичерпані всі можливості здобуття інших доказів по справі, суд не вважає за доцільне повертати дану адміністративну справу на повторний розгляд. Відповідно до п. 2.13. Наказ|Інструкція, МВС, від 22.10.2003, № 1217 "Про виконання Закону України від 5 квітня 2001 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху"" до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. Згідно матеріалів адміністративного позову відповідач діяв в межах повноважень, але відповідачем не надано доказів правомірності винесеної постанови, не додано будь-яких інших доказів, які підтверджували факт керування вказаним автомобілем в момент скоєння правопорушення саме ОСОБА_1, який притягнутий до відповідальності, крім того права позивача були порушені під час вручення даної постанови, внаслідок чого він був позбавлений можливості вчасно оскаржити вказану постанову. Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача не були зібрані всі необхідні матеріали; не роз'яснено права позивачу, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката та інших фахівців в галузі права; права на захист; не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, що є порушенням вимог ст. ст. 268, 278 - 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Але при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, а саме: не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом'якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором не об'єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суд, дослідивши всі надані позивачем матеріали справи, а саме: фотозйомку  від 11.03.2009 року  № 0812473 та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 100296 від 14 березня 2009 року ІДПС Броварського взводу ДПС прапорщика ОСОБА_4, та вислухавши пояснення позивача прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення АІ № 100296 від 14 березня 2009 року ІМД Броварського взводу ДМ прапорщика ОСОБА_4 винесена з порушенням вимог ст. ст. 141, 33, 254 - 255, 258, 268, 278 - 280 КУпАП і відповідно до ч. 3 ст. 2, ст. 162 КАС України є протиправними та підлягає скасуванню, як така, що винесена не на підставі і не у порядку, визначеному законом, а також необґрунтовано, а тому позов підлягає задоволенню частково, так як суд приходить до висновку, що постанова винесена в межах повноважень. Крім того в судовому засіданні позивач за усною заявою звернувся до суду про відмову від стягнення витрат на юридичну допомогу з відповідачів.

    Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства,  витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 14-1, 33, 122 ч. 1, 268, 278 - 280, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 3,  6, 18 ч.2, 87, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                          П О С Т А Н О В И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1  до ОСОБА_2 України в Київській області,  ОСОБА_3 про визнання неправомірними  дій суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

    Скасувати постанову АІ № 100296 14 березня 2009 року ІДПС Броварського взводу  ДПС ОСОБА_3 про  накладення адміністративного стягнення  відносно ОСОБА_1 та закрити провадження в даній адміністративній справі за ч. 1 ст. 122 ч. КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

    Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства,  витрати віднести на рахунок держави.

    Копію постанови направити сторонам до відому.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

                                                                    Суддя:                     Висоцька Н.В.