ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"01" лютого 2016 р.Справа № 922/225/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний вантажний митний комплекс", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Парк-Авто", м. Харків

про зобов'язання припинити порушення права та визнання права користування частиною земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний вантажний митний комплекс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Парк-Авто" згідно якого просить суд:

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Парк-Авто" припинити порушення права позивача на комерційне найменування "Східний вантажний митний комплекс" та прибрати рекламний банер з будівлі за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370;

- визнати право користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний вантажний митний комплекс" частиною земельної ділянки, розміром 3,8 га, що розташована за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 370.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд визнав їх недостатніми для порушення провадження у справі з огляду на таке.

По-перше, ч. 1 ст. 58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька позовних вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Таким чином, закон допускає можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька позовних вимог, але за умови, що фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд: зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Парк-Авто" припинити порушення права позивача на комерційне найменування "Східний вантажний митний комплекс" та прибрати рекламний банер з будівлі за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370, та визнати право користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний вантажний митний комплекс" частиною земельної ділянки, розміром 3,8 га, що розташована за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 370.

Тобто, позивачем заявлені немайнові вимоги, які не зв’язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, що є порушенням передбаченого статтею 58 ГПК України правила об’єднання позовних вимог.

За таких обставин сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору по суті.

При цьому суд враховує правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абзаці 3 п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема: об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

На підставі викладеного суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 58 ГПК України.

По-друге, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378,00 гривень.

Отже, розмір ставки судового збору за вимогу немайнового характеру становить 1378,00 грн.

У п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8 (ч.2 п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що додана позивачем до позовної заяви копія платіжного доручення № 462 від 20.11.2015 р. про сплату судового збору в розмірі 1378,00 грн. не є належним доказом сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

На підставі викладеного суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

По-третє, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, при зверненні із позовною заявою до суду, позивач порушив вимоги п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України, яка встановлює необхідність надання суду доказів, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки додані до позовної заяви копії фіскального чеку та опису вкладення від 23.11.2015 р. не можуть вважатись належними доказами відправлення позовної заяви, яку було складено позивачем лише 29.01.2016 р.

Враховуючи вищевикладене дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.4, п.5 та п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 56, 57, 58, п.4, п.5 та п.6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву (вх.№ 225/16 від 29.01.2016 р.) та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Східний вантажний митний комплекс" без розгляду.

Суддя ОСОБА_1

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).