Справа №2-1078/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня 2009 року                                 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:                                    

                                                                   головуючої  судді   Остапенко Н.Г.

                                                                   при секретарі           Олійник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Дніпропетровської міської ради про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради про визначення розміру частки в праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, третя особа – друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ?

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 30 липня 2008 року звернулась до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.

29 жовтня 2008 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Дніпропетровської міської ради про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1998 року, ОСОБА_1, її сину ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відповідно відкрилась спадщина у вигляді частини зазначеної квартири.

Спадкоємцями першої черги за законом вказаного спадкового майна, в рівних частках, як рідні діти померлої, є позивачка та її брат ОСОБА_3. У встановлений законодавством шестимісячний строк ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, але прийняла зазначену спадщину, тому як саме вона постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем в спірній квартирі на час відкриття спадщини та фактично вступила в управління спадковим майном.

Відповідач також фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки вступив в управління спадковим майном, забравши собі деякі особисті речі померлої матері.

Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину, позивачка позбавлена можливості, оскільки не визначені частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, вони змушені були звернутися до суду та просять, з підстав статті 370 ЦК України, визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4,   в  праві спільної сумісної власності є рівними, і кожному з них належить по ? частині квартири АДРЕСА_1, та визнати за позивачкою право власності на 1/6 частину зазначеної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Разом з тим, до суду звернувся ОСОБА_3 із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради про визначення розміру частки в праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.

В уточненій позовній заяві від 30 січня 2009 року (а.с.44-46), в обґрунтування своїх вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1998 року.

Спадкоємцями першої черги за законом вказаного спадкового майна, в рівних частках, є він та його рідна сестра ОСОБА_1. Жоден з них у встановлений законодавством шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався, але вони прийняли зазначену спадщину, тому як ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем в спірній квартирі на час відкриття спадщини, а він фактично вступив в управління спадковим майном, забравши собі деякі речі померлої матері.

Однак, у зв’язку з тим, що на теперішній час не визначені частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, що є для нього перешкодою в нотаріальному оформленні спадщини, він змушений був звернуться до суду та просить встановити, що розмір частки спадкодавця ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в праві спільної сумісної власності на зазначену квартиру, дорівнює ? її частині, а також встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ним право власності на 1/6 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні позивачка за первісним позовом – ОСОБА_1, власні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_3 визнала, проти його задоволення не заперечувала.

В судовому засіданні співпозивач за первісним позовом – ОСОБА_2, власні позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_3 визнав, проти його задоволення не заперечував.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом – ОСОБА_3, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, проти їх задоволення не заперечував. Власний позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач за первісним та зустрічним позовами – Дніпропетровська міська рада, в особі свого представника, в судове засідання не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. У відповідності до ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе, розгляд справи провести на підставі наявних в ній доказів, за відсутності представника відповідача.

Третя особа – друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора в судове засідання не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1998 року, виданого ВАТ «Дніпроспецбуд» згідно з розпорядженням №П-312 від 16 жовтня 1998 року (а.с.6), квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Право власності на зазначену квартиру зареєстроване в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим №474п-974-53 (а.с.48).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що в Книзі реєстрації актів про смерть ОСОБА_5 РАГС виконкому Кіровської районної ради м. Дніпропетровська 03 червня 1999 року зроблено запис за №1309 (а.с.7).

Відповідно після її смерті відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.

В свою чергу, відповідно до статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року)  спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.  Згідно частини 1 статті 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Як слідує з матеріалів справи, є диними спадкоємцями першої черги за законом на вказане спадкове майно після смерті ОСОБА_4 є  діти померлої – ОСОБА_1 та ОСОБА_3   (а.с.8, 29, 49).

Згідно частини 1 статті 548 ЦК України (в редакції 1963 року)   для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Фактично прийняте спадкове майно належить спадкоємцю з моменту його прийняття.  

Відповідно до вимог частини 1 статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року)   визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. В свою чергу стаття 525 ЦК України (в редакції 1963 року) визначає, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно довідки другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за №3042 від 10 жовтня 2008 року, після смерті ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.23).

Разом з тим, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року), як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3, хоча у встановлений законодавством строк і не звертались до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак, прийняли вищевказану спадщину, тому як ОСОБА_1 постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем в спадковій квартирі на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою КЖЕП №25 від 08 грудня 2008 року за №4509 (а.с.47), а ОСОБА_3 фактично вступив в управління спадковим майном, забравши собі такі особисті речі померлої матері, як посуд, килим, альбоми з фотокартками тощо.

Проте, на теперішній час спадкоємці позбавлені можливості нотаріально оформити право на спадщину у вигляді частини квартири, оскільки не визначені частки в праві спільної сумісної власності на спірну квартиру.

Натомість суд, вирішуючи позовні вимоги в частині визначення часток в п раві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, виходить з того, що згідно частини 1 статті 368 ЦК України спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. А відповідно до положень статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Тому, з підстав статті 370 ЦК України, суд вважає, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на вказану квартиру є рівними, і частка кожного з них становить по ? частині квартири, а тому відповідно після смерті матері, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли спадщину саме у вигляді 1/6 (? частина : 2 спадкоємців) частини квартири АДРЕСА_1, кожен.

Таким чином, суд, проаналізувавши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є цілком обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з їх боку, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Оскільки відкриття спадщини відбулось до 01 січня 2004 року, суд при вирішенні позовних вимог в цій частині керувався цивільним законодавством в редакції 1963 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 529, 534, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 368, 370 ЦК України, ст.ст. 15, 57-60, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Встановити факт того, що розмір частки спадкодавця ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, дорівнює ? її частині.

Визначити розмір часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, який дорівнює по ? її частині за кожним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зустрічний позов ОСОБА_3 – задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя                                                                                                 Н.Г. Остапенко