ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" червня 2006 р. | Справа № 6/63-64А. |
Господарський суд Волинської області у складі : першого заступника голови господарського суду, судді Пахолюк В.А.
За участю представників:
Від позивача : Степанюк О.Л. – дов. № 06.10/9 від 13.03.06р.
Від відповідача : Корольчук Ю.М. – дов. № 364 від 26.08.2005р.
Розглянувши справу
За позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луцьк
До Відкритого акціонерного товариства «Горохівхліб»
Про стягнення 10365,34 грн.
Суть спору:
Позивач – відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі відділення ФСЗІ) просить стягнути з відповідача –ВАТ «Горохівхліб» 10365,34 грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування в 2005 році 2-х інвалідів.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій посилається на ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” відповідно до якої передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 13.06.2006р. та в судовому засіданні позов не визнає, посилаючись на те, що ним вжито всіх заходів для створення робочих місць інвалідів, оскільки на підприємстві розроблені заходи для працевлаштування інвалідів шляхом їх включення до п.4.8. та 4.9. до Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом ВАТ «Горохівхліб».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено:
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р. із наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 875-ХІІ), для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а у випадку, коли на тому чи іншому підприємстві працює від 15 до 25 чоловік – в кількості одного робочого місця.
Згідно поданого позивачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма №10- ІІ І, затверджена наказом Держкомстату України від 10.01.2002р. №49), а також розрахунку вартості робочого місця і розміру суми штрафних санкцій, середньооблікова чисельність штатних працівників у ВАТ «Горохівхліб» в 2005 році складала 75 чоловік, фонд оплати праці штатних працівників становив 388700 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника – 5182,67 грн.
З огляду на викладене, та визначених у звіті про зайнятість та працевлаштування відповідача даних, в 2005 році підприємство повинно було працевлаштувати 3-х інвалідів.
Відповідно до п. 14 Положення „Про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” (з наступними змінами та доповненнями), підприємства (об’єднання), установи і організації в межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робочим місцем інваліда (п.2 Положення) може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.
Матеріалами справи підтверджується, що ВАТ «Горохівхліб» у 2005 році було працевлаштовано 2-х інвалідів .
За встановленим Інструкцією загальним правилом встановлений законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається за показником середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.
Відповідно до п.п.3.3.1.-3.3.3. названої Інструкції середньооблікова чисельність інвалідів, що працювали у відповідача у 2003 році становить 1 чоловік. Оскільки прийняті інваліди працювали не повний робочий рік.
Оскільки фактична тривалість роботи інвалідів на підприємстві впливає на показник кількості працюючих інвалідів у звітному періоді, то позивач правомірно здійснив нарахування штрафних санкцій за непрацевлаштування 2-х інвалідів.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Разом з тим, обчислення загальної чисельності працюючих на підприємствах має здійснюватися відповідно до „Інструкції із статистики чисельності працівників зайнятих в народному господарстві”, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 29.12.2004року № 338, зареєстрованого в Мінюсті 30.12.2004р. за № 1671/10270 ( надалі Інструкції).
За встановленим Інструкцією загальним правилом встановлений законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається за показником середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.
Згідно п.5 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995р. № 314, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідач не надав суду доказів створення у встановленому порядку в 2005 році робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення про наявність такої вакансії центру зайнятості, оскільки обов’язок працевлаштування інвалідів покладається на органи працевлаштування, перелічені в частині першій статті 18 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів” № 875-ХІІ. Це підтверджується і змістом абзацу другого пункту третього Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002р., згідно з яким завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також підпункту третього пункту четвертого та підпункту третього пункту п’ятого цього Положення, котрими Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та здійснювати перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
За таких обставин позов підставний та підлягає до задоволення в сумі 10365,34 грн.
Керуючись ст.94,ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, суд-
в и р і ш и в :
1.Адміністративний позов задовольнити в сумі 10365,34 грн.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Горохівхліб» ( Волинська область, 45700, м.Горохів, вул..І.Франка,12, код 00377294) на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (держбюджет Горохівського району, 50070000, номер рахунку 31211230600029, ідентифікаційний код 21740333, банк УДК у Волинській області, МФО 803014) 10365,34 грн. штрафних санкцій.
3.Постанова суду може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перший заступник голови
господарського суду, суддя Пахолюк В.А.