ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                          Справа № 14/33

  "17" квітня 2009 р.                                                                                               м.Чернівці                                       

Господарський суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Швеця Миколи Васильовича, секретар судового засідання Кабарю О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомЗаступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області

до відповідачаПриватного підприємця ОСОБА_1

простягнення штрафної санкції в сумі 510 грн.

Представники :

Від позивачаСербенюк А.А. довіреність № 41/1-8-3126 від 28.10.2008 року

Від відповідачане з’явився

За участю прокурораПацарен В.Я.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 штрафної санкції в сумі 510 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об’ємі.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в два судових засідання не забезпечив, письмових пояснень на позов не направив. Нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора та представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

На підставі завдання на перевірку № 035995 від 13.10.2008р. посадовими особами територіального управління 16.10.2008р. було проведено рейдову перевірку в ході якої встановлено, що транспортним засобом (легковий автомобіль OPEL CORSA, н.з. НОМЕР_1) який належить відповідачу, під його ж керуванням, надавалися послуги по перевезенню пасажирів автомобілем облаштованим як таксі без наявності ліцензійної картки, про що складено Акт № 000623 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.10.2008 року.

Постановою заступника начальника Чернівецького територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 982 від 18.11.2008р. до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 510 грн. за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі без наявності ліцензійної картки, які передбачені абзацом 4 частини 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Добровільно відповідач штрафні санкції не сплатив, зазначену Постанову в установленому порядку не оскаржував.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі –Закон). Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Ст.ст. 1, 29 Закону визначають автомобільного перевізника як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Виходячи з наданих позивачем документів відповідач є автомобільним перевізником у розумінні Закону.

Відповідно до ст. 5 Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Ст. 6 Закону визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її територіальні управління.

Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, зокрема, документи для перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, для здійснення перевезення пасажирів на таксі, відповідач повинен був мати і пред’явити посадовим особам позивача, які здійснювали рейдову перевірку, названі вище документи.

Ст. 60 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадові повноваження керівника територіального органу позивача при винесенні Постанови № 982 від 18.11.2008р. не перевищено (ст. 60 Закону, п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті).

Таким чином, судовим розглядом справи доведено порушення вимог Закону відповідачем, за що до нього застосовано штраф у відповідності до чинного законодавства, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 14, 17, 60, 71, 86, ст. 94, ст. ст. 160-163 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2)

-          заборгованість по штравних санкціях в сумі 510 грн.

-          стягувач –Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. М.Тореза, 64“а”, ЕКПО 23246436, банк одержувача ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, р/р 31111106700002, код платежу 21081100).

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України , якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             Швець М.В.