У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.06.09 Справа №14/243-15/263/06-9/329/06-6/497/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: Ляшенко К.Б. довіреність № 28 від 22.06.2009 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод надпотужних трансформаторів”, м. Запоріжжя,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.04.2009 р. № 09-07/629
у справі № 14/243-15/263/06-9/329/06-6/497/07-10/712/08
за позовом: Науково-виробничої фірми “КЛІО-К”ЛТД, м. Київ,
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод надпотужних трансформаторів”, м. Запоріжжя,
про визнання права власності та спонукання передати майно,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2009 р. № 1325 справу № 14/243-15/263/06-9/329/06-6/497/07-10/712/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Мойсеєнко Т.В.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представника відповідача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за його згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.04.2009 р. № 09-07/629 у справі № 14/243-15/263/06-9/329/06-6/497/07-10/712/08 (суддя Алейникова Т.Г.) на підставі ст. ст. 60, 63 ГПК України повернуто зустрічну позовну заяву ВАТ “Запорізький завод надпотужних трансформаторів” про визнання недійсним договору № 356 від 26.12.2001 р. на зберігання та відвантаження продукції, укладеного 26.12.2001 р. між ВАТ “Запорізький завод надпотужних трансформаторів” та Науково-виробничою фірмою “КЛІО-К”ЛТД.
Ухвалу мотивовано тим, що зустрічна позовна заява не пов’язана з первісним позовом, оскільки первісний позивач в позовній заяві посилається на контракт № 191 від 29.04.1996 р. як правову підставу стягнення збитків, на договір зберігання та відвантаження продукції № 356 від 26.12.2001 р. позивач не посилається.
Відповідач (ВАТ “Запорізький завод надпотужних трансформаторів”) з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції неправильно оцінив факти, що були встановлені при попередньому розгляді справи та дійшов невірного висновку про непов’язаність зустрічного позову з первісним. Крім того, за формою та змістом позовна заява відповідає нормам ГПК України.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач (Науково-виробнича фірма “КЛІО-К”ЛТД) у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи, тому позивач просить задовольнити апеляційну скаргу та направити справу на розгляд суду першої інстанції.
Крім того, просив розглянути апеляційну скаргу без присутності представника позивача.
Колегія суддів задовольнила клопотання позивача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Науково-виробнича фірма “Кліо-К” ЛТД звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до ВАТ “Запорізький завод надпотужних трансформаторів” про визнання позивача власником трансформатора АТДЦТН200000/220/110УІ (заводський №122) та зобов’язання відповідача передати позивачу зазначений у позові трансформатор.
Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 24.05.06 Вищий господарський суд України рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи позивач змінив позовні вимоги стосовно передання трансформатору, виклавши їх наступним чином: стягнути з відповідача збитки в розмірі 4248060 грн. на підставі ст.ст. 193, 225, 226, 265 ГК України, ст.ст. 530, 532 ЦК України; а також подав заяву про відмову від позову в частині вимог про визнання права власності на спірний трансформатор.
Рішенням від 18.01.07 господарського суду Запорізької області, яке залишено без змін постановою від 27.03.07 Запорізького апеляційного господарського суду припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності на трансформатор, а в задоволенні вимог про стягнення збитків відмовлено з причин пропуску строку позовної давності.
Переглядаючи дані рішення та постанову в касаційному порядку Вищий господарський суд України постановою від 06.06.2007 р. судові акти скасував та направив справу на розгляд суду першої інстанції.
З 05.11.2007 р. справа перебуває на новому розгляді в господарському суді Запорізької області.
З урахуванням прийнятих судом уточнень позовних вимог предметом первісного позову в даній справі є стягнення з ВАТ “Запорізький завод надпотужних трансформаторів” на користь Науково-виробничої фірми “КЛІО-К”ЛТД збитків в сумі 3 570350,00 грн. за господарське правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення договору поставки (контракт № 191 від 29.04.1996 р. з додатками до контракту) не поставив позивачу трансформатор АТДЦТН2000000/220/11ОУ1 (заводський номер 122), який виготовлений на замовлення та кошти позивача, а відчужив його третій особі вже після пред’явлення позову по визнання права власності та спонукання передати це майно.
31.03.2009 р. відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору на зберігання та відвантаження продукції, укладеного 26.12.2001 р. між ВАТ “Запорізький завод надпотужних трансформаторів” та Науково-виробничою фірмою “Кліо-К” ЛТД.
Колегія суддів вважає, що зустрічна позовна заява підлягає прийняттю до розгляду судом першої інстанції у зв’язку з наступним.
Статтею 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Пов’язаність первісного позову з зустрічним підтверджується наступним.
Вищий господарський суд України, направляючи справу на новий розгляд, в своїй постанові від 06.06.2007 р. вказав, що «суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що 26.05.02 додатковою угодою до Контракту №191 від 29.04.96 сторони узгодили дію цього Контракту; виготовлений згідно з п. 1.1 договору та оплачений позивачем, але неотриманий ним трансформатор знаходився на умовах зберігання у відповідача, і доказів набуття відповідачем права розпорядження спірним у справі трансформатором не надано, окрім права вимагати оплати послуг зі зберігання. Відповідно до п. 1.5 Контракту №191 від 29.04.96 анулювання замовником свого замовлення здійснюється за згодою постачальника. Зважаючи на те, що спірний трансформатор знаходився у відповідача і був повністю оплачений відповідно Контракту №191 від 29.04.96 та договору №356 від 26.12.01, при новому розгляді справи та новому предметі спору судами не були встановлені обставини, на які послався позивач, і відповідність його вимог зобов'язанням схову, зберігання, які врегульовані ст.ст. 413, 418 ЦК УРСР та ст.ст. 936, 938, 976 ЦК України, на що, зокрема, зверталося увага у постанові касаційної інстанції».
Згідно з ч. 1 ст. 111-21 ГПК України вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи та для Вищого господарського суду України під час розгляду матеріалів касаційної скарги чи касаційного подання.
Вищий господарський суд України вказав на необхідність надання правової оцінки відповідним правовідносинам сторін, заснованим на договорі зберігання, а тому заперечення відповідача проти цього договору, які викладені в зустрічній позовній заяві, доцільно розглядати сумісно з первісним позовом в даній справі.
Крім того, первісна та зустрічна позовні заяви витікають з одних і тих самих спірних правовідносин сторін, заснованих на договорі поставки трансформатору (контракті від 29.04.1996 р. № 191) і об’єднані поданими доказами.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов невірного висновку про непов’язаність зустрічного позову з первісним.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала про повернення зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню, а справа – направленню до господарського суду першої інстанції для вирішення питання по прийняття зустрічної позовної заяви. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод надпотужних трансформаторів”, м. Запоріжжя, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.04.2009 р. № 09-07/629 у справі № 14/243-15/263/06-9/329/06-6/497/07-10/712/08 скасувати.
Справу № 14/243-15/263/06-9/329/06-6/497/07-10/712/08 передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Мойсеєнко Т. В.