ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.06.09 Справа № 15/169-09.
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми
про визнання перепланування законним і таким, що відповідає державним будівельним, пожежним та санітарним нормам і правилам
СУДДЯ РЕЗНІЧЕНКО О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.05.2009р.
Від відповідача: не з‘явився
Суть спору: Позивач просить визнати законним і таким, що відповідає державним будівельним, пожежним та санітарним нормам і правилам проведене ним перепланування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, літера «А», що складається з наступних приміщень: № І – тамбур площею 2,7 кв. м; № 1 – торгова зала площею 136,4 кв. м; № 2 – коридор площею 2,1 кв. м; № 3 – кладова площею 1,8 кв. м; № 4 – кабінет площею 6,1 кв. м; № 5 – коридор площею 24,0 кв. м; № 6 – моечна площею 5,9 кв. м; № 7 – санвузол площею 2,2 кв. м; № 8 – роздягальня площею 3,0 кв. м, всього 184,2 кв. м, в тому числі 176,3 кв. м основна площа, 5,2 кв. м допоміжна площа, 2,7 кв. м площа не включена в загальну.
Відповідач відзив на позов не подав, в дане судове засідання не з‘явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Таким чином, враховуючи викладене, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази по справі, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2002р. посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 4107 позивач придбав цегляне нежитлове приміщення, площею 181,3 кв. м, що знаходиться в чотирьохповерховому будинку АДРЕСА_2.
В процесі використання майна, позивачем у відповідності до комерційних потреб було здійснено перепланування належного йому на праві власності нежитлового приміщення, а саме було демонтованого перегородку між колонами.
Після проведеного перепланування нежитлове приміщення під літерою «А» по АДРЕСА_1 складається з наступних приміщень: № І – тамбур площею 2,7 кв. м; № 1 – торгова зала площею 136,4 кв. м; № 2 – коридор площею 2,1 кв. м; № 3 – кладова площею 1,8 кв. м; № 4 – кабінет площею 6,1 кв. м; № 5 – коридор площею 24,0 кв. м; № 6 – моечна площею 5,9 кв. м; № 7 – санвузол площею 2,2 кв. м; № 8 – роздягальня площею 3,0 кв. м, всього 184,2 кв. м, в тому числі 176,3 кв. м основна площа, 5,2 кв. м допоміжна площа, 2,7 кв. м площа не включена в загальну у відповідності до технічного паспорту виготовленого 15.04.2008р. Комунальним підприємством „Сумське міське бюро технічної інвентаризації” реєстровий № 881, в якому поставлений штамп про самочинне переобладнання зазначеного нежитлового приміщення, що на думку позивача, позбавляє його повністю реалізовувати своє право щодо володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності майном.
У відповідності до висновку будівельно-технічного дослідження від 22.05.2008р. № 1163 фірми „Ікар ВМЗ Сервіс” складеного ОСОБА_5, який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю „дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів” (свідоцтво від 26.09.2007р. № 430, дійсне до 26.09.2010р.), роботи по переплануванню належного позивачу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідають державним будівельним нормам; несуча спроможність конструктивних елементів будівлі не порушена.
Згідно з листом ВПНПД Сумського міського відділу ГУ МНС України в Сумській області від 15.05.2008р. № 1590, перепланування нежитлового приміщення розташованого в АДРЕСА_1 відповідає діючим нормативним актам та правилам з пожежної безпеки.
Також листом від 21.05.2008р. № 1790 Сумська міська санітарно-епідеміологічна станція повідомила, що не заперечує проти перепланування нежитлового приміщення що знаходиться в АДРЕСА_1.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що взагалі право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Також в частині першій статті 320 ЦК зазначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р. та зареєстрованої в Мінюсті України 10.07.2001р. за № 528/5773 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінбуду № 42 від 18.02.2006р.), не належить до самочинного будівництва перепланування, не пов’язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової чи допоміжної площ, без порушення несучих конструкцій; збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування перегородок, комор, знесення печей, камінів та грубок, засклення балконів, лоджій, улаштування дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах; поточний ремонт будівель та споруд без змін призначення приміщень.
Тому, позивач був вимушений звернутись з даним позовом до суду про визнання перепланування нежитлового приміщення законним і таким, що відповідає державним нормам і правилам, оскільки воно не порушує правил експлуатації будинку та відповідає вимогам будівельних норм і правил, а наявність примітки в технічному паспорті на нежитлове приміщення про його самочинне перепланування обмежує право позивача щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, передбачено, що комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації повідомляють органи місцевого самоврядування про наявність самовільних будівництв або перепланувань та реконструкцій та ведуть книги обліку таких випадків.
Судом було досліджено, що позивачем було проведено самовільне перепланування (переобладнання) нежитлових приміщень, які позначені у технічному паспорті (а.с. 13) і відповідно до висновку експерта вказане демонтування перегородки між колонами проведене згідно державних будівельних норм, несуча спроможність конструктивних елементів будівлі не порушена.
Згідно п.3.2 Інструкції №127 проведене переобладнання не є самочинним будівництвом. Діючим законодавством України не передбачено поняття самочинного переобладнання нежитлових приміщень, в зв’язку з цим застосовуючи передбачену ст.8 Цивільного кодексу України аналогію закону, а саме, ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
Але стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, як це передбачено у статті 319 ЦК України і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Крім того, держава не повинна втручатися у здійснення власником права власності.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, вказане перепланування та переобладнання не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, відповідає вимогам, санітарних та будівельних норм і правил.
З огляду на вищевикладене, оскільки можливість визнання права на самочинно збудоване майно передбачена чинним законодавством тільки в судовому порядку, а підставою для судового захисту у спорах про визнання є не порушення права, а його невизнання носіями пасивного цивільного обов‘язку, права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання переобладнання нежитлового приміщення законним і таким, що відповідає державним будівельним нормам.
Тому, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати законним і таким, що відповідає державним будівельним, пожежним та санітарним нормам і правилам проведене фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (40035, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) перепланування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, літера «А», що складається з наступних приміщень: № І – тамбур площею 2,7 кв. м; № 1 – торгова зала площею 136,4 кв. м; № 2 – коридор площею 2,1 кв. м; № 3 – кладова площею 1,8 кв. м; № 4 – кабінет площею 6,1 кв. м; № 5 – коридор площею 24,0 кв. м; № 6 – моечна площею 5,9 кв. м; № 7 – санвузол площею 2,2 кв. м; № 8 – роздягальня площею 3,0 кв. м, всього 184,2 кв. м, в тому числі 176,3 кв. м основна площа, 5,2 кв. м допоміжна площа, 2,7 кв. м площа не включена в загальну.
Суддя О.Ю. Резніченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 01.07.2009 року.