712/14384/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2013 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Ференц А.М.,

при секретарі – Пазяк С.М.,

з участю: прокурора – Конюшок Г.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3. Миру 6/6 з середньо-спеціальною освітою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимого, -

- за ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2012 року з прокуратури м. Ужгорода до суду надійшла кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 158 КК України.

07 вересня цього ж року розпочато судовий розгляд справи.

06.07.2012 року постановою Ужгородського міськрайонного суду щодо ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Однак 23.07.2013 року постановою слідчого СВ Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_2 погодженою в.о. прокурора м. Ужгорода ОСОБА_3 змінено запобіжний захід ОСОБА_1 з тримання під вартою на підписку про невиїзд, що суперечить ст. 165 Коментованого КПК України де зазначено, що такий запобіжний захід як взяття під варту може бути скасований, або змінений тільки за вмотивованою постановою судді з попереднім розглядом відповідного подання осіб, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, погоджена з прокурором, і впорядку аналогічно передбаченому ст. 165-2 КПК України.

Постановою від 02.11.2012 року підсудного ОСОБА_1 оголошено в розшук, та змінено міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою провадження по справі зупинено до розшуку підсудного. Постанова надіслана для її виконання до Ужгородського МУ УМВС.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1. не розглянуто, оскільки постанова суду від 02.11.2012 року про оголошення його в розшук по цей час не виконана.

Зазначені обставини унеможливлюють розгляд справи, а тому судом розглядається питання стосовно повернення справи на додаткове розслідування.

Прокурор заперечив поверненню справи на додаткове розслідування.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України (1961 року), завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Статтею 15 КПК України визначено, що правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.

Відповідно до ст. 257 КПК України, суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Судом в межах своєї компетенції було вжито всіх заходів щодо забезпечення участі підсудного у судовому засіданні – виклики судовими повістками, оголошення в розшук та листування на адресу МУ УМВС України в Закарпатсткій області, щодо розшуку підсудного.

Про те, на протязі тривалого часу постанова суду так і не була виконана, суд, застосувавши усі можливі заходи, так і не має даних стосовно місця знаходження підсудного для забезпечення його участі у процесі.

За цих обставин суд позбавлений можливості виконати завдання КПК, здійснити правосуддя згідно із Законом, дослідити докази у справі та зробити висновок щодо винності підсудного у скоєному.

Суд здійснив усі свої процесуальні обов’язки стосовно забезпечення участі підсудного у судовому засіданні, однак, такі не дали позитивно результату, що свідчить про те, що передбачені Законом засоби судового реагування вичерпались.

Об’єктивна неможливість забезпечення судом участі підсудного у судовому розгляді справи не може бути усунена як у судовому засідання так і шляхом доручення встановити місцезнаходження ОСОБА_1, зважаючи на те, що постанова суду про оголошення його в розшук так і не виконана.

До цього ж, з врахуванням факту невиконання постанови суду на протязі тривалого часу, встановлення місцезнаходження підсудного потребує проведення значних оперативно-розшукових заходів і той факт, що справа буде перебувати на контролі прокурора, підвищить ефективність діяльності ОВС по розшуку підсудного.

З урахуванням вищенаведеного, кримінальну справу слід повернути прокурору для організації проведення додаткового розслідування, в ході якого необхідно встановити місцезнаходження підсудного для забезпечення його участі у судовому розгляді справи.

Керуючись ст. 281 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України – повернути прокуратурі м. Ужгорода для організації додаткового розслідування.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області протягом 7 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Ференц А.М.