ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

          У грудні 2006 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "МП "Планета" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Дочірнього підприємства "Транссоюз" ТОВ "Автотранс" про стягнення заборгованості у розмірі 3 063,53 грн. за отримане згідно накладної № 34/55 від 31.10.2006 р. дизельне пальне в кількості 6587 літрів.

          Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05 грудня 2006 року (суддя Скорик Н.О.) позовна заява прийнята до розгляду та призначена до розгляду у судовому засіданні.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2007 року (колегія суддів у складі: Кондес Л.О. –головуючий, Бондар С.В., Куровський С.В.) Дочірньому підприємству "Транссоюз" ТОВ "Автотранс" відмовлено у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 05.12.2006 р.

Ухвала мотивована тим, що Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

У касаційній скарзі Дочірнє підприємство "Транссоюз" ТОВ "Автотранс" просить  скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції як таку, що прийнята судом з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню   виходячи з наступного.

Ухвалою  господарського суду Чернігівської області від 05 грудня  2006 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. При винесенні вказаної ухвали суд керувався ст. 64, 65 ГПК України.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст.12 Закону України “Про судоустрій України”,  згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ч.1 ст.106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Приписами ст.ст. 64, 65 Господарського процесуального кодексу України та  ст.ст. 6, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено можливості оскарження судової ухвали про порушення провадження у справі.

Зважаючи на відсутність нормативних підстав для оскарження ухвали господарського суду  Чернігівської області від 05.12.2006 про порушення провадження у справі, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги на зазначену ухвалу.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування ухвали Київського  апеляційного господарського суду від 31.01.2007 р.

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що дії скаржника спрямовані на затягування судового процесу, що є порушенням приписів ст. 22 ГПК України, зокрема щодо обов’язку сторін добросовісно користуватися належаними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Транссоюз" ТОВ "Автотранс" залишити без задоволення.

          Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2007 року у справі № 7/247 залишити без змін.

Головуючий                                                                               М. Хандурін

Судді:                                                                                                 І. Панова

                                                                                                    Н. Ткаченко