АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-924-2009 р. Головуючий по 1-й інстанції
Жилка О.М.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року квітня місяця 02 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Пилипчук Л.І., Чернова С.І.
при секретарі Ткаченко Т.І.
з участю:
прокурора
адвоката
позивача(заявника)
представника позивача ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2 ОСОБА_3
третіх (зацікавлених) осіб
представника відповідача
представника третьої особи
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2та ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 30 січня 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2та ОСОБА_3про усунення перешкод у користуванні власністю.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.
ВСТАНОВИЛА :
У грудні 2008 року позивачка оскаржила до місцевого суду відмову відповідачів у дачі згоди на переобладнання квартири АДРЕСА_1 під офісні приміщення .
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 30 січня 2009 року позовні вимоги задоволені. Постановлено визнати відмову ОСОБА_5 та ОСОБА_3. у наданні письмової згоди на переобладнання квартири АДРЕСА_1 під офісні приміщення незаконною.
Визнано за ОСОБА_4 право на використання квартири АДРЕСА_1 для розміщення офісних приміщень.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3. просять скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом ст. 8 ЖК України та Правил користування житловими приміщення у багатоквартирних будинках.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309ч.1п. 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд, зіславшись на ст. 383 ЦК України визнав за ОСОБА_4 право на використання квартири АДРЕСА_1 для розміщення офісних приміщень .
Висновок місцевого суду про право позивачки використовувати квартиру на розміщення офісних приміщень є помилковим і зроблений поза межами компетенції суду.
Згідно ст. 383ч.2 ЦК України що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Розглядаючи справу місцевий суд не звернув уваги на те, що предметом судового спору є не право позивача чи членів її сімї на користування спірною квартирою, в тому числі право її перепланування та переодладнання як житлового приміщення з дотриманням вимог ст. 152 ЖК України, а право власника на переведення житлового приміщення у нежитлове.
Колегія суддів звертає увагу на те, що порядок реалізації власником квартири у багатоквартирному будинку права на переведення житлового приміщення у нежитлове законом не врегульваний . З цих підстав відповідно до ст. 8 ч.7 ЦПК України для вирішення цього спору мають застосовувтися правила, встановлені ст. 7-8 ЖК України.
Відповідно до зазначених норм, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків та жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
Внаслідок помилки у визначенні предмету судового спору, місцевим судом неправильно визначено вид цивільних правовідносин та неправильно застосовано ст. 383 ЦК України для вирішення спору.
Так як відповідачі не заперечують право власності ОСОБА_4 на квартируАДРЕСА_1 , то позовні вимоги є необгрунтованими.
Поскільки позивач не зверталася до належної державної установи з питанням про переведення квартири у нежитлове приміщення , у місцевого суду не було правових підстав визнавати за позивачем право на використавння квартири під офісні приміщення.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку у визначенні виду правовідносин та в застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову позивачці у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.303,304,309ч.1п.4,313,316 ЦПК України , колегія суддів,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2та ОСОБА_3задовільнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 30 січня 2009 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2та ОСОБА_3про усунення перешкод у користуванні власністю відмовити за їх безпідставністю
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Судді: