АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22ц-337-2009 рік             Головуючий по 1-й інстанції :

                                                                                             Нестеренко С.Г.

                                                              Суддя-доповідач: Макарчук М.А.

                                                                                                                    

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                        

               2009 року лютого місяця 5 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

 

Головуючого:                                                 Макарчука М.А.

Суддів:                                                   Чернова С.І., Прядкіної О.В.

при секретарі                                                  Лимар О.М.

                                        з участю :

прокурора

адвоката

позивача (заявника)                                                           

представника позивача (заявника)              ОСОБА_1         

відповідача                                                  

представника відповідача                               

         розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ «Страхова компанія «ОНІКС»

на рішення Автозаводського   районного суду  м. Кременчука  від 1 грудня 2008 року

 по справі за позовом  ЗАТ «Страхова компанія «ОНІКС» до ОСОБА_2 ОСОБА_3 ТОВ «Градосвязь» про відшкодування матеріальної шкоди

        Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,-

 

ВСТАНОВИЛА :

 

    У липні 2008 року страхова компанія «ОНІКС»  в порядку регресу звернулася до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про стягнення з них у солідарному порядку 3135 грн. 39 коп. шкоди , яку позивач як страховик відшкодував ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» , потерпілому у ДТП яка сталася 26 грудня 2006 року з вини відповідачів.

    Ухвалою місцевого суду від 14 серпня 2008 року до участі в розгляді справи в якості співвідповідача залучено  ТОВ «Градосвязь» (а.с.54).

Рішенням Автозаводського   районного суду  м. Кременчука  від 1 грудня  2008 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ЗАТ «Страхова компанія «Онікс» 2861 грн. 34 коп. в рахунок повернення виплаченого потерпілому страхового відшкодування  , 240 грн. витрачених на проведення оцінки завданих збитків, 34 грн. 05 коп. виплачених за отримання довідки ДАІ, а всього 3135 грн. 39 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ЗАТ «Страхова компанія «Онікс» 81 грн. судових витрат.

    Відмовлено ЗАТ «Страхова компанія «Онікс» у задоволенні позову до ОСОБА_3 та ТОВ «Градосвязь» про відшкодування матеріальної шкоди .

 

    В апеляційній скарзі ЗАТ «Страхова компанія «Онікс»  просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. заподіяну шкоду у солідарному порядку. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи .  Вважає, що місцевим судом невраховані винні дії ОСОБА_3. як власника автомобіля, Який своїми діями сприяв неправомірному володінню ОСОБА_2. його автомобілем.

    Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

    Відповідно до ст..308ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Згідно ст. 1191ч.1 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 цього ж Кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

 

    Місцевим судом встановлено і не заперечується сторонами, що 26 грудня 2006 року у м. Кременчуці по вул Радянській ОСОБА_2 на автомбілі ВАЗ реєстраційний НОМЕР_1 що належить ОСОБА_3., порушив правила проїзду перехресть нерівнозначних доріг, зіткнувся з автмобілем «Ніссан Максіма» реєстраційний НОМЕР_2  який належить ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» і 11 вересня 2006 року був застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 січня 2007 року ОСОБА_2 визнаний винним у скаоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

    Місцевим судом також встановлено , що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту позивач провів оцінку пошкоджень застрахованого автомбіля, одержав довідку з ДАІ, витративши на це 274,05 грн. і виплатив ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» страхове відшкодування в розмірі 2861,34 грн.

    Встановивши такі обставини, місцевий суд прийшов до вірного висновку про наявність у  позивача права зворотньої вимоги до винної особи і обгрунтовано стягнув з ОСОБА_2. завдані збитки.

    Перевіряючи доводи апеляційної скарги про незакнне володіння ОСОБА_2. автомобілем ВАЗ НОМЕР_1, і про вину ОСОБА_3. як власника у сприянні таким володінням, апеляційний суд виходить із абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 , згідно якого володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.

  

    Крім того апеляціний суд враховує, що відповідно до ст. 249 ч.1-2 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

 Місцевим судом вставнолено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що ОСОБА_2 керував НОМЕР_1  на підставі доручення власника ОСОБА_3. від 14 жовтня 2005 року. Місцевим судом також встановлено, що 14 листопада 2005 року власник скасував доручення, але не повідомив про це особу, якій воно було видано.

Разом з тим неповідомлення ОСОБА_2. про скасування доручення не свідчить про незаконне володіння автомобілем і не сприяло скоєнню водієм ДТП.

З цих підстав доводи апеляційної скарги є необгрунтованими , а рішення місцевого суду в частині відмови у позові про стягнення з власника автомобіля  НОМЕР_1 ОСОБА_3. заподіяної шкоди є законним та обгрунтваним.

Інші доводи також не спростовують висновків місцевого суду.

Рішення місцевого суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

      

Керуючись ст.303,304,308, 313,315  ЦПК України , колегія суддів ,-

 

УХВАЛИЛА :

 

    Апеляційну скаргу ЗАТ «Страхова компанія «ОНІКС»   відхилити , а рішення Автозаводського   районного суду  м. Кременчука  від 01 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

 

Судді :