ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-67/110
1 липня 2010 року смт. Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі головуючого судді Смірнова О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації в Харківській області про стягнення недоотриманих сум соціальних виплат
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, призначити йому недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки.
Позивач позовні вимоги обґрунтовував наступним. Відповідно до встановленого статусу, він є учасник бойових дій в Афганістані. За цих обставин позивач має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомоги, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі: право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком згідно ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ст. 62 Закову України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-У від 19.12.2006р. встановлені розміри мінімальної пенсії за віком з 01.01.07р. - 400,00 грн., з 01.04.07 р. - 410.06 грн. та з 01.10.07 року - 415,11 грн. у 2008 році встановлені розміри мінімальної пенсії з 01.01.08 - 470,00 грн., з 01.04.08 року - 481,00 грн., з 01.07.08р. - 544, 00 грн. у 2009 році по теперішній час встановлена мінімальна пенсія - 54 4,00 грн. Фактично до 5 травня цього року разова грошова допомога виплачена позивачу в розмірі 280.00 (2007 р.,). 310.00 грн. (2008 р.) 340.00 гон. (2009 р.) грн. згідно ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-У від 19.12.2006 року, чим також порушено право позивача на отримання передбаченої соціальної виплати в належному обсязі.
Право позивача на отримання щорічної допомоги, до 5 травня, яка нараховується із законодавчо-встановленого розміру мінімальної пенсії за віком передбачене ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинено на 2007 рік п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Порушення прав позивач вказує, на отримання передбачених соціальних виплат в належному обсязі є очевидним.
Обов'язок по нарахуванню і виплаті належних позивачу вищевказаних виплат покладено на відповідача по даній справі Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління прані та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, який, є розпорядником коштів, фінансування, яких здійснюється з Державного бюджету України.
Рішенням Конституційного суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 року у справі (справа №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян) щодо Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36 абзацу третього ч. 2 ст. 56, ч. 1 ст.66, п. 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст. 71, ст.ст. 98, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» всі вказані положення визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвали
рішення судом, оскільки зменшують розмір виплат, обмежують права і свободи, і мають місце лише у випадках передбачених ст. 64 Конституції України, а саме в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дій цих обмежень. Вказане рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
З моменту прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення по теперішній час відповідач по справі перерахунку розмірів допомог не зробив. Отже відповідачем по справі не враховані такі обставини:
рішенням Конституційного суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 року є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене;
право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги передбаченої ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка нараховується із законодавче встановленого розміру мінімальної пенсії за віком;
права громадян згідно п.1 ч.І ст.92 Конституції України визначаються виключно законами (відповідаючими Конституції), а не будь-якими нормативно-правовими актами, що суперечать Закону;
органи державної влади і органи місцевого самоврядування (до них відноситься відповідач) згідно ч.2 статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на основі, в рамках повноважень і способом, передбаченими Конституцією України і не суперечуючими їй законами України, а не постановами Кабінету Міністрів України;
мінімальний розмір заробітної плати та мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч.І ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» визначаються виключно Законами України, а не суперечуючими вищевказаному Закону підзаконними нормативно-правовими актами;
згідно ч.З ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені вказаним законом, є недійсними, будь-які зміни та обсяги відображених у ньому прав та свобод можуть відбутися лише за умови внесення відповідних змін саме у цей закон.
В рішенні Конституційного суду України №6рп/2007 судом також зазначено:
Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою частиною конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (ст. 46, 48 Конституції України). Законом України про Державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян, що призводить до обмеження прав на соціальний захист. Систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дій чинних законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій фактично скасувало їх дію.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Конституційний суд України неодноразово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (у005р710-02) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року №7-рп/2004 (у007р710-04) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (у020р710-04) (справа про зупинення дій або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (у008р710-05) (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995 році, набула системного характеру.
Оскільки, як виявляється, права позивача порушувалися роками, а також навіть, після звернення відповідача з приводу перерахунку і виплати всім отримувачам соціальних виплат у законодавчо встановлених розмірах Ветеранської громадської організації «Ветерани війни інваліди Чорнобиля», відповідач нікому добровільно виконувати перерахунок не погоджується, вважає, що змінювати старі розміри тих чи інших виплат не уповноважений, позивач змушений за захистом своїх прав звернутися до суду.
Отже, про порушення його прав на отримання соціальної грошової допомоги, йому стало відомо тільки після оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № б-рп /2007 по справі №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян.
Представник відповідача в наданих запереченнях на позов просить в позові відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказали, ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 0.0. до управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької райдержадміністрації стосовно зобов'язання перерахунку і виплати належної позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2009 роки у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти законодавче встановлених мінімальних пенсій за віком на день фактичного виконання виплат , а саме за 2007 рік в сумі 17.63,00грн., за 2008 рік - 2238,75грн., за 2009 рік -2380,00грн., управління праці та соціального захисту населення заперечує проти позовних вимог з наступних підстав:
Згідно ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, згідно п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.І2.2006р. №489-У було встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист'» (3551-12) та «Про жертви нацистських переслідувань» (91584-14) здійснюється у розмірах: інвалідам І групи 450 грн., інвалідам П групи - 360 грн., Інвалідам Ш групи - 300 грн.: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, як! мають особливі заслуги перед батьківщиною, - 4 50 грн; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами - 150 грн; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 55 грн.
П. 13 ст.71 розділу VI «Особливі положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом на 2007 рік була зупинена дія частини п'ятої статей 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. №107-УІ також були внесені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни (розділ ТІ, п.20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»), згідно яких щорічна разова грошова допомога до 5 травня ветеранам війни виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» було встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої зазначеними законами, здійснюється у розмірах: інвалідам війни І групи - 500 гривень, інвалідам війни II групи - 400 гривень, інвалідам війни III групи - 350 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 310 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, - 500 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге - 17 0 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 65 грн.
Хоча рішеннями Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 р. та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008р. дія відповідно п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були визнані неконституційними, зміни до відповідних статей зазначених законів внесені не були і механізму та порядку виплати даної грошової допомоги у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України визначено не було.
Відповідність Конституції норми Закону „Про державний бюджет України на 2009 рік" щодо розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни на 2009 рік, Конституційний Суд України не розглядав.
На підставі вищевикладеного вважаємо, що позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно зобов'язання перерахунку і виплати належної позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2009 роки у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти законодавче встановлених мінімальних пенсій за віком на день фактичного виконання виплат , а саме за 2007 рік в сумі 1763,00грн., за 2008 рік - 2238,75грн., за 2009 рік -2380,00грн., задоволенню не підлягають.
Окрім того відповідачем надано заяву з проханням слухати справу у відсутності представника відповідача з урахуванням наданих заперечень.
У відповідності до частини третьої статті 122 КАС України та частини першої статті 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження в суді першої інстанцій є клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності, тому судом вирішується справа у порядку письмового провадження за наявності таких клопотань сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Судом встановлено, що Вагмут 0.0. має статус особи, учасник бойових дій в Афганістані, що підтверджується наданим посвідченням , виданого 2 серпня 2002 року (а.с. 6), і має право на пільги встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії ії соціального захисту».
Учасникам бойових дій, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року щороку до 5 травня виплачується грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2007 року та у квітні 2008 року, до 5 травня, позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірах, встановлених ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням змін, які вносились Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 - 2008 р.р.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.
Дію ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, згідно із п. 13 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 р. N 489-V.
Зупинення ст. 12 даного закону на 2007 рік, передбачене п. 13 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Редакцію ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» змінено Законом України «Про державний бюджет України, на 2008 рік» в частині порядку визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни.
Такі зміни даного закону на 2008 рік, передбачене положенням п. 20, розділу другого Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до 5 травня 2007, 2008 р.р., положення статей 44 і 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення п. 20, розділу другого Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішень Конституційним Судом, тобто після проведення виплат. Кошти виплачені до рішення Конституційного суду, є такими що виплачені в розмірі встановленому законом на момент виплати.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Не має також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Відповідно до статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законом України N 968—IV від 19.06.2003р. наведений Закон було доповнено статтею 17-1, якою встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
На виконання ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Постановою КМУ № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18.03.09р. передбачено розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій 34 0 грн. Зазначена постанова з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги особам, про які ідеться у ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановила розмір виплат з посиланням на ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Статтею 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надане право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлює розмір щорічної допомоги в розмірі, який визначається з урахуванням мінімальної пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином застосуванню підлягає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу порівняно з Постановою КМУ № 211 від 18.03.09р.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Таким чином суд вважає за необхідне застосувати розмір мінімальної пенсії встановлений законом (498 грн.), а не постановою КМУ «Про підвищення рівня забезпечення громадян» № 654 від 1 б.07.08р. (544 грн.).
Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Нововодолазької РДА по не виконанню приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 92, 152 Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, ч. 2 ст. 11, 160, 161, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації по невиконанню приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання щорічної недоотриманої разової грошової допомоги починаючи з 5 травня 2007 року до 5 травня 2008 рік , тобто за два роки в законодавчо встановленому розмірі.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації нарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до з 5 травня 2007 року по 5 травня 2008 рік тобто за два роки в розмірі 5-и мінімальних пенсій за віком на момент виплати з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно вимог ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії .їх соціального захисту» з урахуванням виплаченої суми.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання постанови в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційної розгляду справи.
Суддя Смірнов О.С.