ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"23" червня 2009 р. | Справа № 17/171/09 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Лашина В.В.
Суддів : Мирошниченко М.А. Воронюка О.Л.
при секретарі Толок В.В.
за участю представників сторін:
Від відповідача (Чапаєвського комунального підприємства) - Зінгін М.О., паспорт серія ЕО № 134904, дата видачі : 24.06.96; директор;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чапаєвського Комунального підприємства
на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.05.2009року
зі справи № 17/171/09
за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області
до Чапаєвського Комунального підприємства
про стягнення 23 428 грн. 77 коп. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха № 76 від 18.06.2009р. була здійснена заміна судді Єрмілова Г.А. на суддю Мирошниченко М.А.
В С Т А Н О В И Л А:
03 квітня 2009 р. Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївської області (далі –ДЕІ в Миколаївській області) з позовом до Чапаєвського комунального підприємства Бережанського району Миколаївської області (далі –Чапаєвське КП) про стягнення 23 428,77 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в результаті самовільного водокористування відповідачем без дозволу було забрано з підземних джерел водопостачання 14,9 тис.куб.м води за 5 місяців 2006 року, 35,4 тис.куб.м за 2007 рік, а за 6 місяців 2008 року забрано 17,4 тис.куб.м.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.05.2009 р. (суддя Коваль С.М.) позовні вимоги задоволені й з Чапаєвського КП на користь держави в особі ДЕІ в Миколаївській області стягнуто 23 428,77 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також 234,29 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з цим рішенням, Чапаєвське КП в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки апелянт не є належним відповідачем по справі, так як не є водокористувачем та платником збору за спеціальне водокористування.
В судове засідання з'явився представник Чапаєвське КП. Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, про причини неявки, суд не повідомили.
Заслухавши пояснення представника Чапаєвське КП, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу Чапаєвського КП необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних під став.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Згідно зі ст. 35 цього Закону державному контролю підлягає, зокрема, використання і охорона поверхневих і підземних вод. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ст. 68 Закону).
Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що використання природних ресурсів в Україні, в тому числі у відповідності до п. «г»ст. 39 цього Закону підземних вод, здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Згідно до ч. 3 цієї норми в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно із ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до ст. 49 зазначеного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу та є платним. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Пунктом 9 ст. 44 ВК України встановлено обов’язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 30 ВК України за спеціальне водокористування справляється збір, який визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води.
Таким чином, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, в тому числі самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2008 р. ДЕІ у Миколаївській області було проведено перевірку виконання природоохоронного законодавства, за результатами якої встановлено порушення Чапаєвським КП ст. 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 48, 49 ВК України внаслідок здійснення відповідачем спеціального водокористування без відповідного дозволу.
Постановою ДЕІ в Миколаївській області від 15.07.2008 р. № 47 на директора Чапаєвського КП було накладено адміністративне стягнення за порушення п. 9 ст. 44, ст. 49 ВК України.
Також про здійснення Чапаєвським КП забору питної води з трьох артезіанських свердловин говорить й довідка відповідача, згідно з якою за 5 місяців 2006 року було забрано 14,9 тис. м3, за 2007 рік –35, 4 тис.м3, за 6 місяців 2008 року –17,4 тис.м3, а всього 67,7 тис.м3.
Однак доказів сплати збору за спеціальне водокористування Чапаєвським КП не надано.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що своїми діями відповідач порушив вимоги ч.3 ст.38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та п.9 ст.44, ч.4 ст.65 Водного кодексу України, чим заподіяв державі збитки, розмір яких був належним чином обґрунтований позивачем.
Доводи Чапаєвського КП про те, що він є неналежним відповідачем по справі та щодо відсутності в нього обов’язку отримувати дозвіл на спеціальне водокористування спростовуються положеннями ч.7 ст.30, ст.42 Водного кодексу України, згідно з якими платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є як первинні водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води через власні водозабірні споруди, так і вторинні водокористувачі, які отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів на умовах, що встановлюються за домовленістю між ними.
Також у відповідності до п. 3 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р. № 1494 та п. 2.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999 р. № 231/539/118/219 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 р. за № 711/4004 платниками збору за спеціальне водокористування в частині використання води є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (водокористувачі). Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що відображено в його постанові від 03 липня 2008 р. по справі № 4/480-07.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Чапаєвського комунального підприємства Бережанського району Миколаївської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 07.05.2009 р. по справі № 17/171/09- без змін.
Головуючий В.В. Лашин
Суддя М.А. Мирошниченко
Суддя О.Л. Воронюк
Постанова підписана________________