ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.06.2009 року Справа № 11/99пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
секретар
судового засідання: Шабадаш Д.С.
за участю представників:
від позивача: -Зенченко Т.Г., начальник відділу формування, обліку
та управління комунальною власністю, орендних
відносин Фонду комунального майна Сєвєродонецької
міської ради, дов. №01-09/130 від 27.02.09
(після оголошення перерви у судове засідання не прибув);
від відповідача: -Смєтаніна Е.Л., заступник директора ТОВ "Хозяєчка",
дов. б/н від 05.06.08;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяєчка”,
м. Сєвєродонецьк Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 23.04.09
по справі №11/99пн (суддя –Москаленко М.О.)
за позовом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради,
м. Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяєчка”,
м. Сєвєродонецьк Луганської області
про звільнення приміщення
В С Т А Н О В И В:
У березні 2009 року Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом – позивач), звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 13.03.09 №05-09/233 з вимогами про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяєчка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ТОВ „Хозяєчка”, відповідач), у п’ятиденний термін з дня набрання рішенням суду законної сили звільнити та повернути позивачу нежитлове вбудоване приміщення площею 520,6 м2, що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 56.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №27 від 02.01.07, відповідно до умов якого відповідачем у справі було орендоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 56, та необхідністю звільнення орендованого відповідачем приміщення у зв’язку із закінченням строку дії вказаного договору оренди. В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначив, що рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.08 у справі №15/51н за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяєчка” до Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсним рішення конкурсної комісії (про надання в оренду вказаного вище нежитлового приміщення) у задоволенні вимог ТОВ “Хозяєчка” було відмовлено. Вказане рішення місцевого господарського суду було залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції від 28.08.08 та постановою суду касаційної інстанції від 02.12.08 у справі №15/51н.
Рішенням господарського суду Луганської області від 23.04.09 у даній справі позов задоволений у повному обсязі, а саме: відповідача зобов’язано у п’ятиденний термін з дня набрання даним рішенням суду законної сили звільнити та повернути позивачу нежитлове вбудоване приміщення площею 520,6 м2, що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, 56; а також з відповідача на користь позивача стягнуто витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Дане рішення мотивоване наступним:
-положеннями ст. 764, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України;
-суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем у справі приписів укладеного з відповідачем договору стосовно повідомлення останнього про припинення договору оренди;
-надсилання за належною юридичною адресою відповідача рекомендованою кореспонденцією листа про припинення договору оренди нежитлового приміщення №27 від 02.01.07 є належним способом повідомлення відповідача про припинення вказаного договору оренди та є належним та допустимим доказом у справі;
-матеріалами справи, її фактичними обставинами доведений факт належного повідомлення відповідача позивачем у справі про припинення договору оренди нежитлового приміщення №27 від 02.01.07 та повернення об’єкту оренди;
-у відповідності з приписами ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Вказаній нормі відповідають умови пункту 10.4 договору оренди нежитлового приміщення №27 від 02.01.07;
-лист про припинення вказаного договору було надіслано позивачем відповідачеві у передбачений умовами пункту 10.4 договору оренди нежитлового приміщення №27 від 02.01.07 місячний термін після закінчення строку дії договору (31.12.07);
-у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; доказів повернення відповідачем позивачу майна після припинення дії вказаного договору оренди під час судового розгляду справи у суді першої інстанції надано не було, тому позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та її фактичними обставинами і підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 23.04.09 у справі №11/99пн, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 07.05.09 №20, у якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:
-на думку апелянта, оскаржуване рішення господарського суду Луганської області є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом при розгляді даної справи та винесенні цього рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 1, 33, 79, п. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР „Про судове рішення” №11 від 29.12.76 (в апеляційній скарзі помилково зазначено - Пленуму Верховної Ради України), ст. 50 Закону України „Про державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18.05.00, ст. 7 Закону України „Про приватизацію малих державних підприємств (малої приватизації)”;
-заявляя вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №27 від 02.01.07 та поверненні орендованого майна, позивач повинен був компенсувати витрати орендаря (відповідача у справі) на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого майна;
-статтею 50 Закону України „Про державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18.05.00 передбачено, що за наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або в разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначена будівля (споруда, приміщення) передається у встановленому порядку власнику приватизованого об'єкта в оренду на термін не менш як 10 років. Беручи до уваги цю норму закону, договір оренди нежитлового приміщення між позивачем та відповідачем повинен був бути укладений до 2010 року. Тобто, як вважає апелянт, згідно даної норми закону станом як на 2008 рік, так і на 2009 рік, відповідач правомірно займає нежитлове приміщення, яке є предметом оренди за договором №27 від 02.01.07, оскільки закон має більш вищу юридичну силу в порівнянні з договором, а тому, закінчення строку дії договору оренди не може бути підставою для виселення відповідача з приміщення, яке він займає, оскільки його право на займання даного приміщення гарантовано законом;
-позивач своїми діями фактично відмовив відповідачу в приватизації орендованого об’єкта нерухомості шляхом викупу, чим порушив права останнього, передбачені нормами діючого законодавства України;
-фактичні докази порушення відповідачем прав позивача, які обумовлені незвільненням займаного приміщення, у матеріалах даної справи відсутні;
-на даний час Сєвєродонецьким міським судом розглядається адміністративна справа про скасування рішення 36 сесії Сєвєродонецької міської ради №1779 від 14.01.08 в частині виключення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 56, з Переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню у 2008 році, та про зобов’язання Сєвєродонецької міської ради прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу ТОВ „Хозяєчка” нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 56, тобто - нежитлового приміщення, яке є предметом даного спору. Ця справа (№11/99пн) та вказана адміністративна справа є, на думку апелянта, пов’язаними між собою, оскільки мова в обох них йде про правомірність використання одного й того ж нежитлового приміщення;
-на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про зобов’язання відповідача повернути позивачу орендоване майно після того, як відпали правові підстави для користування вказаним майном, і тому вищезгадані господарська та адміністративна справи не є зв’язаними між собою, не є правильним, оскільки у адміністративному суді предметом позову є матеріально-правова вимога про право власності і, відповідно, правомірності займання орендованого майна у зв’язку з наявністю у відповідача правових підстав на користування ним, що підтверджується взаємопов’язаністю даних справ.
Позивач 29.05.09 надіслав до Луганського апеляційного господарського суду відзив від 28.05.09 №05-09/498, в якому висловив непогодження з доводами відповідача, викладеними у його апеляційній скарзі, та просить в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.05.09 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяєчка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, від 07.05.09 №20 на рішення господарського суду Луганської області від 23.04.09 у справі №11/99пн призначено судову колегію у складі: головуючий суддя – Бойченко К.І., суддя –Єжова С.С., суддя –Семендяєва І.В.
Ухвалою від 15.05.09 Луганський апеляційний господарський суд у складі зазначеної вище судової колегії порушив апеляційне провадження у даній справі та розгляд апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Луганської області від 23.04.09 у справі №11/99пн призначив на 16.06.09 о 12 годині 00 хвилин.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.06.09 було оголошено перерву до 25.06.09 о 16 годині 00 хвилин для підготовки та оголошення повного тексту постанови.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду клопотання від 11.06.09 б/н про відкладення розгляду даної справи у зв’язку з неможливістю його повноважного представника прибути у судове засідання, призначене на 16.06.09; та клопотання від 15.06.09 б/н про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду спору за адміністративним позовом ТОВ „Хозяєчка” до Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради про скасування рішення 36-ої сесії Сєвєродонецької міської ради №1779 від 14.01.08 у частині виключення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 56, з Переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню у 2008 році, та про зобов’язання Сєвєродонецької міської ради прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу ТОВ „Хозяєчка” нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 56.
Ці клопотання відповідача були предметом розгляду у судовому засіданні 16.06.09 та судовою колегією відхиляються, з наступних підстав.
Клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату судова колегія Луганського апеляційного господарського суду відхиляє за безпідставністю, оскільки у судовому засіданні 16.06.09 приймав участь повноважний представник відповідача –заступник директора Смєтаніна Емма Леонардівна за довіреністю б/н від 05.06.08.
Клопотання про зупинення провадження у даній справі судова колегія Луганського апеляційного господарського суду відхиляє за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки у даній справі підставою позову є закінчення строку дії договору оренди №27 від 02.01.07, відповідно до умов якого відповідачем у справі було орендоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 56, а підставою адміністративного позову - є рішення Сєвєродонецької міської ради №1779 від 14.01.08 стосовно спірного нежитлового приміщення, яке прийняте вже після закінчення строку дії договору оренди №27 від 02.01.07 (до 31.12.07), укладеного між сторонами у даній справі. А тому, позовні вимоги у даній справі та позовні вимоги у вказаній вище адміністративній справі ні підставами, ні предметом, ані яким–небудь іншим чином не пов’язані.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, 02.01.07 між сторонами у даній справі був укладений договір №27 оренди нежитлового приміщення (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, інвентарний №345/2, розташоване за адресою: вул. Менделєєва, буд. 56, загальною площею 520,6 м2, яке знаходиться на балансі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради.
Нежитлове приміщення, що є предметом договору, було передане у користування відповідачеві за актом приймання –передачі від 02.01.07 (а.с. 21), що є додатком до договору.
Умовами Розділу 10 договору його сторони встановили строк дії і умови зміни та розірвання договору.
Так, відповідно до пункту 10.1 договору строк його дії був встановлений з 01.01.07 до 31.12.07.
Пунктом 10.4 договору сторони встановили, що договір припиняється по закінченню строку, на який він був укладений; у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Листом від 11.01.08 №05-09/63 (а.с. 22, судом першої інстанції допущена описка –вказаний №05-09/69, що може бути виправлено у порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України) позивач повідомив відповідача про те, що строк дії договору закінчився і на новий строк договір укладатися не буде.
Матеріали даної справи підтверджують факт направлення позивачем згаданого листа від 11.01.08 №05-09/63 відповідачу 18.01.08 (реєстр рекомендованих листів №2 від 18.01.08, фіскальний чек від 18.01.08 №6072, а.с. 24).
Спірне нежитлове приміщення є комунальною власністю територіальної громади м. Сєвєродонецька, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серії САВ №535123 від 15.05.08 (а.с. 16).
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Умовами п. 2.4 договору сторони передбачили, що коли закінчується термін оренди, а також у випадку дострокового розірвання договору, орендар повертає орендодавцю приміщення у стані, що не погіршує конструктивні та технологічні якості приміщення у порівнянні зі станом на момент передачі його в оренду. Орендар передає орендодавцю приміщення протягом п’яти днів з моменту припинення договору оренди. На протязі цього строку орендар зобов’язаний звільнити орендоване приміщення і підготувати його до передачі орендодавцю. В момент підписання акту приймання-передачі орендар передає орендодавцю ключі від об’єкту оренди. Приміщення вважається повернутим орендодавцю.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем доведено факт передачі відповідачу в оренду спірного приміщення та факт припинення строку дії договору 31.12.07.
Відповідачем, відповідно, не надано доказів права користування спірним нежитловим приміщенням на умовах оренди після 31.12.07 по теперішній час, відсутні також відомості про звільнення відповідачем вказаного нежитлового приміщення.
Матеріали даної справи свідчать про те, що після 31.12.07 власник спірного майна не змінився.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а тому, оскаржуване рішення господарського суду Луганської області від 23.04.09 у справі №11/99пн підлягає залишенню в силі.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія доводи апелянта залишає поза увагою.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги (відповідача у справі) –Товариство з обмеженою відповідальністю „Хозяєчка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.
У судовому засіданні оголошено повний текст постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, ч. 3 ст. 77, ст.ст. 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяєчка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, від 07.05.09 №20 на рішення господарського суду Луганської області від 23.04.09 у справі №11/99пн залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 23.04.09 у справі №11/99пн залишити без змін.
3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на відповідача (заявника скарги) –Товариство з обмеженою відповідальністю „Хозяєчка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя І.В. Семендяєва