Справа №22- 7600/10

Категорія: - 52

Головуючий у 1-й інстанції Бориславський Ю.Л.

Доповідач в апел. інстанції ОСОБА_1

У X В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Кота І.Н.. ОСОБА_2

при секретарі: Луньо К.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ « Завод «Львівсільмаш « на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23 липня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія судців, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 23 липня 2010р. задоволено позов ОСОБА_3 до ВАТ « Завод « Львівсільмаш «про поновлення на роботі й стягнення на їії користь заробітної плати за час вимушеного прогулу. Поновлено позивача на посаді контролера верстатних і слюсарних робіт шостого розряду відділу технічного контролю ВАТ « Завод « Львівсільмаш «, з якої її було звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України наказом № 113/к від 27.07.09р.

Стягнуто з відповідача в користь позивача 29 216грн.50 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та судові витрати у справі в користь держави.

Рішення суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необгрунтованість. Зокрема, зазначає , що поза увагою та належною оцінкою з боку суду залишились доводи відповідача про те, що при вивільнені були залишені саме ті працівники . які мають перевагу перед позивачкою при залишенні на роботі, оскільки мають вищу ніж вона продуктивність праці та якість роботи. Перед звільненням позивачці пропонувалась інша робота , а саме вакантні посади муляра та різноробочого від яких вона відмовилась. Відмова комітету профспілки у дачі згоди на звільнення не є належно обгрунтованою, що відповідно й дало власнику підстави звільнити працівників без такої згоди. Іаким чином, висновок суду, що звільнення позивачки було проведено з порушеннями вимог закону є невірним. Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову за його безпідставністю.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.І ст.43 КЗпП України та роз»яснень, що містяться у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р., з наступними змінами і доповненнями « Про практику розгляду судами трудових спорів « розірвання

трудового договору з підстав передбачених пунктами 1 ( крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації ). 2-5. ї статті 4U і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Відмови профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника па роботі.

Відповідно до 4.7 сг.43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. За наведеною нормою закону власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди профспілкового комітету лише у разі, якщо в рішенні цього виборного органу немає обгрунтування відмова в наданні згоди на розірвання трудового договору, а не за обставин неправильного чи недостатнього його обгрунтування. При наявності такого обгрунтування, суд не вправі входити в обговорення його неправомірності, оскільки це лежить поза межами його компетенції.

Із матеріалів справи беззаперечно вбачається, що уповноважений власником орган 06.07.09р. своїм листом №193/09 звернувся до профспілкового комітету за погодженням в порядку ст.43 КЗпП України звільнення групи працівників підприємства у зв»язку з їх скороченням, в тому числі й позивачки ( т. 1 а с.25) . Рішенням профспілкового комітету ВП ВПВОСТ ВАТ « Завод « Львівсільмаш» № 20/07/09 від 20.07.09р.( т.1 а.с.28- 37) , відмова у дачі згоди на звільнення ОСОБА_3 обгрунтована тим, що вона має високий рівень кваліфікації, високу продуктивність праці, великий безперервний стаж роботи на підприємстві, сумлінно ставиться до виконання своїх обов»язків, тому, згідно із положеннями ст.42 КЗпП має переваги при залишенні на роботі перед іншими працівниками ( т.1 а.с.32). Наказ відповідача № 113/к від 27.07.09р. про звільнення з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України зразу 60 працівників, включаючи і позивачку, не містить у собі жодних даних про погодження їх звільнення з комітетами профспілок діючих на підприємстві ( т.1 а.с. 38).

Таким чином , за наявності очевидного (пакту, що звільнення позивачки мало місце з явним порушенням вимог ст.43 КЗпП України, а саме всупереч обгрунтованій відмові профспілкового органу в згоді на звільнення працівника, районний суд ухваливши законне і обгрунтоване рішення про задоволення позову, з яким колегія суддів повністю погоджується.

В цьому зв»язку доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема наявною у справі обгрунтованою відмовою профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника ( т.1 а.с.32).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307. 308. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У X В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ВАТ « Завод Львівсільмаш « відхилити. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

головуючий

судді