Справа № 22- 6772/0 Головуючий у 1-й інстанції

Категорія:- 34 ОСОБА_1

Доповідач в апел. інстанції

ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційна:: суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Крайник Н.П., Кота І.Н.

при секретарі : Балюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 червня 2010р.

Заслухавши доповідь судді , апеляційного суду,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг , колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сихівського »районного суду м.Львова від ЗО червня 2010р.частково задоволено позов ОСОБА_3 до ЛКП « Старий Сихів « й Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за участю третіх осіб: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та Львівського міськвиконкому, про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної неналежним утриманням багатоквартирного житлового будинку.

Стягнуто солідарно з обох відповідачів, а саме : Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та ЛКГ1 « Старий Сихів « на користь позивача 5799 грн.16 коп. на відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. морального відшкодування й судові витрати у справі.

Зобов»язано обох відповідачів провести роботи по утепленню зовнішніх стін квартири АДРЕСА_1

Рішення суду оскаржили позивач й тре тя особа - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради. Апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на згадане рішення ухвалою апеляційного суду від 13.08.10р. залишено без розгляду з підстав визначених ч.З ст.294 ЦПК України (а.с.190 ).

У своїй апеляційній скарзі позивач покликається на безпідставне зменшення судом розміру стягнення моральної шкоди й наполягає на зміні судового рішення в цій частині позовних вимог і стягненні на його користь 25 000 грн. морального відшкодування.

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради покликаються на незаконність і необгрунтованість судового рішення. Зокрема, посилаються на безпідставне покладення солідарної відповідальності на обох відповідачів, недоведеності їх вини у заподіянні шкоди та відсутності правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та відмови у задоволенні апеляційної скарги позивача виходячи із наступного.

Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями та споживачами регулюються гл. 63 ЦК України й зокрема ст.906 ІДК , Законами України « Про житлово-комунальні послуги», « Про захист прав споживачів « , Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.05р.

Відповідно до ст.ст.16, 19, 20 ,21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги « відносини сторін у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Зазначеними статтями цього Закону визначено обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема їх взаємний обов»язок щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та право споживача на відшкодування збитків, завданих його майну або приміщенню, шкоди заподіяної його життю та здоров»ю внаслідок неналежного надання або неподання комунальних послуг.

Виходячи із положень ст.ст. 6. 526, 626-631 ЦК України такий договір є обов»язковіш для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 8.2.1. Типового договору про надання житлового комунальних послуг, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 12.12.08р. № 1370 визначено відповідальність виконавця у разі неналежного надання послуг або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщенню споживача, шкоди його життю та здоров»ю - шляхом відшкодування збитків ( а.с.84-91).

Згідно зі ст.906 ЦК України в разі порушення виконавцем умов договору про надання послуг настають правові наслідки , встановлені договором або законом.

З урахуванням наведеного суд обгрунтовано виходив із встановленого і не спростованого виконавцем у судовому засіданні факту нещільної герметизації міжпанельних швів під Ліроведення ним у травні 2006р. ремонтних робіт в буд. № 97 по вул.Антонина у м.Львові ( а.с.5-6, а.с.18-19) л визначеного експертним висновком від 19.01.09р.( а.с.32-37) розміру вартості відновлюаальних робіт які необхідно провести в квартирі позивача та витрат позивача за проведення експертного дослідження .

Разом з тим, правильно встановивши обставини справи та характер правовідносин сторін, шо витікають із договору, яким сторони зобов»язані визначати зміст своїх прав і обов»язків відповідно до Закону України « Про житлово-комунальні послуги « , суд безпідставно поклав обов»язок солідарного відшкодування також і на департамент житлового господарства га інфраструктури Львівської міської ради, який не є стороною договору та учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а також безпідставно застосував до цих правовідносин норми ст.ст. 1166,1167 ЦК України, які регулюють зобов»язання. що виникають внаслідок заподіяння шкоди, підставою яких є неправомірна діяльність ( позадоговірні зобов»зання), а не договір.

Крім того, при обранні способів відшкодування шкоди суд належно не врахував роз»яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р., з наступними змінами і доповненнями « Про практику розгляду судамицивільних справ за позовами про відшкодування шкоди « , за якими до відповідальної особи за обставинами справи може бути застосовано лише один із можливих способів відшкодування шкоди, а не кілька одночасно.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди належало також враховувати роз»яснення викладені у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р., з наступними змінами і доповненнями « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди « , щодо необхідності з»ясування характеру правовідносин, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. В цьому зв»язку, слід виходити з того, що ст.906 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги а та п. 8 Типового договору про надання житлово-комунальних послуг (а.с.(а.с.84-91) не передбачено умов і порядкувідшкодування моральної шкоди . а Закон України « Про захист прав споживачів « , який поширюється на дані правовідносини, зокрема положення п.5 ч.І ст.4 цього Закону визначають право споживача на відшкодування моральної ( неманнової ) шкоди, лише у випадку її заподіяння небезпечною для життя і здоров»я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Таких обставин у правовідносинах сторін не встановлено, тому підстав для стягнення моральної шкоди немає.

В цьому зв»язку, рішення районного суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального закону з силу вимог ч.І ст.309 ЦПК України залишатись в законій силі не може й підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про часткове задоволення позову шляхом стягнення з виконавця матеріальних збитків заподіяних майну споживача.

Обираючи саме такий такий спосіб відшкодування шкоди колегія суддів виходить із відсутності у відповідача можливості належно та якісно провести утеплення зовнішніх стін квартири позивача, яку доцільно виконані спеціалізованим підприємством. У тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких присуджені грошові кошти, позивач з цих підстав може заявити додаткові вимоги до відповідача про їх відшкодування.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. ЗОЗ, 307, 309. 314, 316 ЦПК України, колегія судців,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. Апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради задоволитн частково. Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 30 червня 2010р. скасувати з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позову шляхом стягнення з ЛКП « Старий Сихів « на користь ОСОБА_3 5799 грн.16 коп. на відшкодування майнової шкоди заподіяної неналежним наданням житлово-комунальних послуг споживачеві та 250 гри судових витрат у справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

суддя