РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом  Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»

до                  Закритого акціонерного товариства «Панна»

про                стягнення заборгованості   

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          Погорілець Р.В. (довіреність № 31 від 10.04.2009р.);

від відповідача:     Ліскович Н.В. (довіреність від 26.06.2009р.);

В судовому засіданні 30.06.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Солді і Ко» (надалі ЗАТ «Солді і Ко», позивач) звернулось до суду з позовом про зобовязання Закритого акціонерного товариства «Панна»(надалі ЗАТ «Панна», відповідач) сплатити на користь позивача борг з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 25 638, 03 грн..

В ході розгляду справи, у зв’язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, в частині стягнення основного боргу позовні вимоги уточнені, згідно з поданою заявою від 30.06.2009р. позивач просив стягнути суму основного боргу в розмірі 21 991, 79 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані  зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних які додані до позовної  заяви. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив, що заборгованість перед позивачем складає 21 749, 13 грн. та компанія не відмовляється від виконання своїх грошових зобов’язань і у зв’язку із нестабільним фінансовим становищем вимушена просити про погашення заборгованості поетапно.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей ЗАТ «Солді і Ко»на користь ЗАТ «Панна»в періоді з 19.01.2007р. по 08.12.2008р. здійснювались поставки товарів, що підтверджується видатковими накладними, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Видаткові накладні з приводу оплати яких виник спір у даній справі у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, перелік наведено у позовній заяві, акті звірки складеному сторонами станом на 12.12.2008р. та саме такі підтверджують вчинення відповідного правочину між сторонами. Про отримання відповідачем товарів за вказаними видатковими накладними свідчать довіреності, а надходження коштів в рахунок оплати поставленого товару підтверджує наявність у відповідача зобов’язання щодо оплати товару.

Відповідач  взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково (довідка з банку за вих. № 29033-28.1-86627 від 06.05.2009р. про надходження від ЗАТ «Панна»грошових коштів, банківські виписки, що підтверджують часткову сплату поставленого товару залучені до матеріалів справи). Згідно акту звірки взаємних розрахунків складеному станом на 12.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 23 991, 79 грн., та станом на час вирішення спору в сумі 21 991, 79 грн. не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Акт звірки складений станом на 12.12.2008р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи та саме заборгованість за вказаним актом є предметом спору у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. 184 від 23.12.2008р. у якій вимагав у семиденний строк провести розрахунки за поставлену та неоплачену продукцію в сумі 23 991, 79 грн.. Направлення вимоги відповідачу підтверджується поштовим чеком № 5709 від 23.12.2008р., описом вкладенням у цінний лист.

Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару в розмірі 23 991, 79 грн. є таким, що настав 30.12.2008р., розрахунку за отриманий товар переданого згідно видаткових накладних наданих до справи та зазначених у акті звірки розрахунків відповідачем у повному обсязі не здійснено (банківська виписка за 30.06.2009р. підтверджує надходження коштів в сумі 2000 грн. з призначенням платежу «оплата за матеріали згідно акту звірки від 12.12.2008р.») заборгованість в сумі 21 991, 79 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції у періоді по 12.12.2008р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 21 991, 79 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1 415, 52 грн. здійсненим у відношенні суми заборгованості 23 991, 79 грн. за період з 04.01.2009р. по 30.04.2009р. та з розрахунком 3% річних у розмірі 230, 72 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими (розрахунки наведені у додатку до позовної заяви).

Факту прострочення сплати суми заборгованості за товар, отриманий згідно накладних зазначених у акті звірки від 12.12.2008р., обов’язок по оплаті якого виник у відповідача згідно надісланої вимоги, відповідачем не спростовано, враховуючи відсутність доказів повної оплати отриманої продукції станом на час вирішення спору, позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 257 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в порядку розподілу здійснених судових витрат, оскільки часткове погашення заборгованості здійснено відповідачем після подання позовної заяви до суду.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Панна»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська 48, оф. 1, п/р 26002101034744 в ЦКФ АППБ «Аваль», МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24254900) на користь Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»(04073, м. Київ, вул. Сирецька 28/2, п/р 26002100297001 ЗАТ «Альфа-Банк»м. Київ, МФО 300346, ідент. код 2316281) 21 991, 79 грн. (двадцять одну тисячу дев’ятсот дев’яносто одну гривню 79 копійок) основного боргу, 1 415, 52 грн. (одну тисячу чотириста п'ятнадцять гривень 52 копійки) інфляційних збитків, 230, 72 грн. (двісті тридцять гривень 72 копійки) 3% річних.   

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Панна»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська 48, оф. 1, п/р 26002101034744 в ЦКФ АППБ «Аваль», МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24254900) на користь Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»(04073, м. Київ, вул. Сирецька 28/2, п/р 26002100297001 ЗАТ «Альфа-Банк»м. Київ, МФО 300346, ідент. код 2316281) 257 грн. (двісті п’ятдесят сім гривень) витрат на оплату державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 06.07.2009